Хто відпускає гріхи, та чи можливо не отримати прощення гріхів на сповіді? У цій катехизі о.Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», звертає нашу увагу на другу частину Символу Віру "ісповідую одне хрещення на відпущення гріхів". Священник наголошує: "Бог є милосердний, але хоче показати як людина входить у важкий гріх і потребує свідомого визнання самої особи, яка вступила у гріх, задля отримання великого дару Бога - визволення від гріха".
Господь хоче відновлювати в нас глибоку єдність, в яку ми теоретично увійшли під час Таїнства Хрещення. Але, часто хрещені маленькими дітьми, ми не завжди маємо можливість досвідчити переживання Святого Хрещення у власному житті. Причиною може бути невиконання обов'язків хрещених батьків з різних причин. Свідомість нашого Хрещення зазвичай є малою, через це приходить гріх, який відлучає нас від єдності з Богом.
Через Ісуса Христа Бог проваджує нас у Таїнство Сповіді (Покаяння), яке дає нам відпущення гріхів і занурює знов у Таїнство Хрещення, даючи можливість отримати силу не чинити зло в нас. Таїнство Сповіді - це лікування для нас через владу ключей від Ісуса Христа, які отримала в Церкві особа, уповноважена чинити відпущення гріхів через вислуховування і пробачення. Такою особою є священник.
Людина не має владу над гріхом. Гріх принижує та лишає надії на майбутнє, забирає почуття потреби у Воскресінні, яке потрібно задля пізнання людиною свободи від гріха. Бог хоче допомогти нам відчувати правду: якщо грішиш, ти вмираєш. Джерело життя - Бог. Під час сотворення життя, Бог дарував нам подих життя, що є постійним прагненням спілкування з Богом. Гріх віддаляє нас від життя, що є великим даром Бога. Воскресіння Ісуса Христа дарує нам нову природу і відкритість на Бога через постійний акт діяння Бога, котрий підтримує наше життя і Його присутність у ньому.
Ненависть - смертний гріх, який може спонтанно в нас проявитися. Маємо бути свідомими, що ненависть забирає в нас вільне спілкування з Богом. Але немає жодного гріха, якого б Свята Церква не могла відпустити і дати прощення, якщо жаль людини є щирий. Важливо передавати людям вість про те, що Бог любить нас і готовий пробачити будь-який гріх, коли ти жалієш за нього. Це стосується зокрема вчинків аборту, що порушують Божу заповідь "не вбий" і є важким гріхом.
Як віднайти та зберегти внутрішній мир, коли навколо панують тривога, випробування та війна? Чому страх змін і страждань позбавляє нас спокою та як навчитися повністю довіряти Божому провидінню? У чому полягає секрет щирої «дитячої молитви» та чому необхідно навчитися помічати й цінувати дрібні щоденні радощі? У програмі «Катехиза» монах-капуцин о. Віктор Дешук відповідає на ці питання.
Яка роль щоденних виборів у фомуванні особистості? Як пам'ять та маленькі щоденні акти людяності можуть стати "тихим" спротивом системі? Як зберегти свою совість від ідеологічних маніпуляцій та навіяних системних правил?
У день спомину Пресвятої Діви Марії Розарію Вісвальдос Кульбокас, Апостольський нунцій в Україні, поділився особистим досвідом молитви Святого Розарію, згадуючи історію цього дня 1751 року, коли християнський флот переміг у війні завдяки ініціативі Папи Пія V і молитві Розарію. Архієпископ зазначає важливість сили віри під час молитви і непасивність, а головним наміром молитви Розарію має стати: полюбити Таємниці, щоб з'єднатися з Богом серцем і думками.
Звідки в людині прагнення щастя? Що означає мати чисте серце та бути миротворцем, коли навколо триває війна? Отець Міхал Бранкевич, духовний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», продовжує роздуми про Вісім Божих Блаженств та запрошує розпізнати, де шукаємо справжнього щастя.
О.Петро Балог ОР розповідає, які титули Богородиці догматично підтверджені. Згідно з доктринальними роз'ясненнями Ватикану (зокрема Дикастерією віровчення), Марія не є співвідкупителькою, оскільки єдиним Спасителем і Відкупителем людства є Ісус Христос. Інші ж поширені у католицькій Церкві титули Марії, як наприклад "посередниця" є прийнятими.