"Велика людина та, яка має риси серця - мудрість і любов", - о.Кшиштоф Бузіковський

Священник пропонує нам поставити собі запитання: який найбільший комплімент на свою адресу я міг би почути? Відповідаючи, отець Кшиштоф говорить про той момент, коли твої слова відповідають твоїм вчинкам. Саме цього вимагає від нас Господь. Релігійне життя не полягає лише у виконанні релігійних практик.

Ісус говорить: «Оцей народ устами Мене поважає, серце ж їхнє далеко від Мене» (Мт 15, 8).

Коли в молитві виникає єдність між словами і серцем, тоді молитва є почутою. Великий піст спонукає нас до того, щоб молитва і спосіб життя «комунікували» між собою. Молитва в Дусі Святому приводить до розширення серця через народження бажання перепрошення, подяки та прослави Бога.

Священник наголошує, що неможливо зустрітися з Господом Богом, не будучи справжнім: потрібно щиро любити і не робити жодного «макіяжу» перед Ним. Дружба з Ісусом відбувається тоді, коли Його друг не просить нічого такого, чого не хотів би сам Ісус Христос. Тоді пізнаємо живе й діяльне Слово: «Чого б ви тільки попросили в Отця, Він дасть вам у Моє ім’я» (Йн 16, 23б).

Господь потребує нас як свідків Своєї мудрості й любові, які завжди поєднані між собою. «Мудрість завжди вміє любити, а справжня любов завжди мудра, — говорить о. Кшиштоф і додає: — Біблія показує дорогу до мудрості, і цією дорогою є молитва. Щодня просити мудрості, яка відкриває дар бачити багатство Бога навколо нас і допомагає користуватися ним, будучи не рабом, а Божою дитиною».