Велика заповідь: любов як ДНК християнства

Є три рівні страху: навчений, здобутий (або демонічний) та реальний. У контексті війни ми постійно живемо у страху, але маємо навчитися розпізнавати його, щоб позбутися сили, що руйнує. Любов - це також сила, а досконала любов - Божественна сила, яка виганяє природний або демонічний страх.
Якщо ми, християни, не навчимося жити досконалою любов'ю, будемо перебувати у постійному страху. Знати любов і жити нею це не одне й те саме. "Любі, любімо один одного, бо любов від Бога, і кожен, хто любить, народився від Бога і знає Бога. Хто не любить, той не спізнав Бога, бо Бог - любов." (I Йн.4:7-8) Читаючи це послання Святого апостола Йоана, о.Роман пропонує поставити собі запитання: "Чи люблю я сьогодні? Чи люблю себе, ближнього?" Якщо я сьогодні перебуваю в люті, гніві, у ненависті ходжу до Церкви, значить я ще не пізнав Бога, не пізнав досконалої любові, яка звільняє від будь-якого страху.