Велика заповідь: любов як ДНК християнства

Все життя Марії було отінене Святим Духом. Святе Письмо небагато повідомляє про Неї, але примітно, що перша та остання згадки про Неї в Новому Завіті показує Її у зв’язку зі Святим Духом. Справжня любов до Марії і вшанування Святого Духа тісно взаємопов’язані. Вшанування Святого Духа, таємниця плідності: «А на шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галилейського міста, названого Назаретом, до діви, зарученої із чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви — Марія. І, прийшовши до неї, сказав: Радій, сповнена благодаті! Господь з тобою, [благословенна ти між жінками]. Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання. Та ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога. І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида, і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця! І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю? У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим. Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці; тому що жодне слово не буває у Бога безсилим! А Марія промовила: Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм!» (Лк 1,26–38).

Жодне створіння у світі не є настільки включеним у таємницю Трійці так, як Марія. Хто натхненно зануриться у Її стосунки з кожною із трьох Божих Осіб, той через Божу благодать відкриватиме все нові глибини і красу. Ось слова із Писання, які Церква відносить до Марії: «Господь створив мене як початок Своєї дороги — для Своїх діянь.Він у довічності мене заснував, — на початку; перш ніж була створена земля, перш ніж були створені безодні, перш ніж пробилися джерела вод, перш ніж постали гори, перш за всі пагорби, — Він породив мене.Господь створив краї, незаселені місця та заселені узвишшя, що під небом. Коли Він облаштовував небо, я була з Ним. І коли Він установляв Свій трон на вітрах,коли вгорі Він закріплював хмари та непорушно закладав під небом джерела, і коли сильними робив підвалини землі, — я була поряд з Ним, я була та, котрою Він радів, щоденно і повсякчасно я веселилася перед Його обличчям, коли Він радів, закінчивши Всесвіт, — радів людськими синами! Отже, сину, послухай мене. Блаженний чоловік, який мене послухається, — людина, яка буде дотримуватися моїх доріг, яка щодня перебуває при моїх брамах, — несе варту при вході мого дому. Адже мої виходи — це витоки життя, там готується милість від Господа (Прип 8,22–35).

Чого ми боїмося, і що є джерелом нашого страху? Отець Віктор Матушевський, екзорцист Київсько-Житомирської дієцезії та настоятель парафії Христа Царя Всесвіту у м. Києві, запрошує нас до співпраці із Богом у святому часі Адвенту над тими сферами життя, де нам ще бракує віри.

У ранковій катехезі на Радіо Марія отець Ромуальд Загурський, священник з Конотопа, розповів про служіння Римо-католицької парафії на прифронтовій території, про прихисток у храмі під час окупації та про харитативну працю, яка триває досі. Священик поділився, де знаходить сили серед виснаження війни, наголошуючи: «Адорація і спорт рятують мене — це простір, де я знову знаходжу мир у серці».

У денній катехезі на Радіо Марія кармеліт о. Віталій Козак розкриває тему жіночої ідентичності у Божому задумі, спираючись на антропологію святої Едити Штайн. Священник показує, як біблійні жінки — від Єви до Богородиці — явили світові надію, глибину та неповторний образ Божої присутності.