У програмі «Захристія» ми говоримо з майстром народної вишивки Юрієм Мельничуком про моду на автентичність, національне пробудження та справжню символіку української сорочки. Чому вишиванка — це не просто одяг, а оберіг, мова орнаментів і тихе свідчення нашої духовності? І чи можна читати сорочку як книгу — за її квітами, ягодами, хрестами та кольорами?
Ця програма показує, що українська вишиванка — це значно більше, ніж модний тренд чи елемент національного стилю. Юрій Мельничук наголошує, що сьогодні ми переживаємо «справжнє пробудження, в якому українці повертаються до своїх коренів не тому, що так модно, а тому, що так болить і так потрібно». Він розповідає, як війна та боротьба за свою ідентичність знову зробили вишиванку символом сили та єдності.
Гість пояснює, що орнаменти — це не просто прикраси, а мова. «Сорочку можна читати так само, як книгу», — каже пан Юрій. Наприклад, квіти у вишивці традиційно були жіночим символом, і чоловічі сорочки майже ніколи не мали такого орнаменту. Молоді дівчата могли носити яскраві квіти на сорочках, але коли жінка ставала матір’ю, її орнамент змінювався на стриманіші мотиви — ягоди, виноград, геометричні взори.
Юрій Мельничук торкається й теми сучасності: чи личить вишиванці поєднання з джинсами, що таке «косоворотка» і чи справді вона є московським елементом, а також чому чорні сорочки сьогодні стали популярними. Він пояснює походження цієї традиції та підкреслює, що нині українці шукають глибини, сенсу й автентичності.
Особливо зворушливими є його слова про духовність вишивки: «Щоб сорочка стала оберегом, треба починати її з молитви». Найдавніші техніки, про які розповідає майстер, містили християнські символи — наприклад, хрещатий хрест, що ставився не просто для краси, а як знак Божого захисту над тим, хто носитиме сорочку.
У розмові ми відкриваємо справжню вишиванку — не як прикрасу, а як духовно-культурний код українського народу, який сьогодні живе, відроджується й промовляє до кожного.
На хвилях Радіо Марія катехезу виголосив о. Станіслав Свурка, настоятель парафії Матері Божої з гори Кармель у Томашполі, на тему «Духовне налаштування під час Великого посту». Священик наголосив, що справжній піст — це не сумне обличчя і не зосередженість на собі, а глибоке перебування з Ісусом через Боже Слово та відкритість на дію Святого Духа.
Чи може військовий, який тримав у руках зброю, стати священником? Ректор Трьохсвятительської семінарії УГКЦ отець Роман Островський — про кризу покликань, вимоги до кандидатів і нові виклики формації в час війни.
В ефірі Радіо Марія отець Олег Кіндій, доктор патристичного богослов’я продовжив цикл катехез, присвячених Отцям Церкви, розповідаючи про святого Ісидора Сівійського — покровителя інтернету та одного з перших християнських енциклопедистів. Особливу увагу було приділено його внеску в богословське осмислення таємниці походження Святого Духа та історичному рішенню Толедського собору щодо Філіокве.
У ранковій катехезі на хвилях радіо Марія отець-францисканець Андрій Немченко розповів про духовний зміст Великого посту та пояснив символіку сорока днів у біблійній традиції. Священник також нагадав про правила посту в Католицькій Церкві, духовну боротьбу зі спокусами та значення молитви, милостині й відречення.
У програмі «У ваших намірах» разом з отцем Андрієм Немченком говорили про зміни літургійних традицій після Другого Ватиканського собору, зокрема про практику прийняття Святого Причастя та поставу священника під час Меси. Розмірковували над тим, чому деякі звичаї відходять у минуле, чому виникають спільноти, що прагнуть повернути традиційну літургію, та чи завжди зміни означають розвиток.