Владика Віталій Кривицький: "Не грати, а бути єпископом!"

Створено: 2018-05-18

Говорили про майбутнє української молоді в контексті нещодавнього Дієцезіального Дня Молоді в Мукачево, згадували День 9-го травня та ІІ-гу Світову Війну. Ієрарх звернув увагу на важливість примирення ветеранів УПА з ветеранами ВВВ. Підкреслили важливість відзначення свята Вознесіння. А на завершення програми пригадали, що рівно рік тому, владика отримав номінацію на ординарія Києвсько-Житомирської дієцезії...

"В житті я здебільшого сам люблю виконувати ту чи іншу працю. Єпископство навчило знаходити людей, що дозволило мені розподіляти обов'язки. - Говорить владика Віталій Кривицький. - Просто не маю можливості робити деякі речі. А ще, я навчився дивитися на речі з точки зору цілої дієцезії, а не тільки з висоти "власного хутора". Окрім того, я навчився трішки більше довіряти Богу, особливо, це було потрібним у важких ситуаціях.
Мій батько помер, щойно минуло два тижні після моєї номінації. Можливо, ця подія, що сталася в моєму житті не дозволила моїй родині зосередитися лише на смерті. Багато людей повторювало мені, що я тепер особливо потребую заступника в небі і тому тато відійшов.
Чим священик Віталій Кривицький відрізняється від єпископа Віталія Кривицького? Я намагаюся бути тим самим! Часом є спокуса "грати єпископа", коли тобі кажуть, - ну так вже не можна вдягатися, поводити себе, - але один єпископ сказав мені, - Не маєш права грати єпископа, маєш бути єпископом! - Тому мені здається, що нічого не змінилося окрім, більшої кількості відповідальності"