"Я не молюсь за зцілення!" - сестра Ліджі Паяпіллі

 "Якщо є чудо - люди приходять і я маю нагоду говорити, як християни мають жити!
Я ніколи не молюсь, щоб Бог зцілював. Я лише кажу: Бог торкайся їх душі та тіла. А будуть вони здорові чи ні - це не моє питання. Я лише заступаюся за них. Я просто вірю, якщо прошу - Господь торкається людей! Не моя задача наказувати Богу. Можливо, людина не зцілиться тілесно але душі точно стане краще. Я вірю в це!

Молодь боїться довіряти Богу, прагне жити своїм розумом! - Говорить сестра. - Часто людині розум заважає! Бог ніколи не пояснює - Він прагне довіри! Нерідко молодь запитує мене: Як може бути добре, якщо скрізь погано? Ви нас просто втішаєте! - Я відповідаю. - Наш Бог воскрес! Тому, не може бути погано! Звісно, не буде, як ти хочеш, але точно, що буде добре!

Богу не заважають наші гріхи, щоб нас любити, гріхи заважають нам! Перше, що потрібно - сповідатися. Ми маємо душу і тіло. Тіло саме існувати - не може! Коли душа йде з тіла - це труп. Ми помилково приділяємо тілу більше часу! Тому я переконую людей, як важливо нам бути на Літургії, необхідно причащатися. Сповідь потрібна для очищення, а Літургія - для поживи душі...