"Я ніколи не мріяв про посади і владу, у мене до того не було ні таланту не дарів", - Михайло Паночко

Створено: 2018-06-21 00:00:00

Нещодавно героя нашої інтерв'ю у шосте було обрано президентом Всеукраїнського Союзу Церков християн віри євангельської-п'ятидесятників, варто сказати, що Михайло Степанович очолює Союз рівно 20 років, починаючи від 1998 року... Про життя протестантів в Україні, про свою віру і життєві принципи Паночко розповів нам у 40-ка хвилинах ефіру...

"Я ніколи не мріяв про посади і владу, у мене до того не було ні таланту не дарів!- Свідчить Міхайло Паночко. - Серце говорило триматися правди, Бога, Ісуса, як джерело правди і благодаті!

Коли прийшов мені зрілий вік, мені запропонували стати проповідником євангельської церкви на Львівщині. Я вмів гарно читати, завжди добре вчився, мабуть,- подумав я, - зможу прочитати проповідь! Вийшло!

За два роки мене обрали пастором церкви, мені було 24 роки. Воно само прийшло до мене! На Львівщині я був 22 роки. А у 1998 року я очолив Всеукраїнський Союз Церков християн віри євангельської. Я не хотів, навіть упирався, боявся братися за цю справу. Казав Богу, щоб Він обрав когось іншого! Але внутрішнє переконання і Боже відкриття допомогло мені зробити рішучий крок.

Я розумів, що це відповідальна ноша! В серці я почув діалог Ісуса Христа з Петром, коли Спаситель питав Петра чи він Його любить, і коли той ствердно відповів промовив: Паси мої вівці... Я зрозумів, що Він не хоче насильно змушувати нести працю, служіння, хрест. Хто хоче йти за Христом, хто любить, той піде! Ось ці слова: - Якщо ти Мене любиш - підеш пасти Мої вівці! - Стало для мене ключовим переконанням погодитися на пропозицію"

Війна як урок єдності: роздуми Владики Віталія Скомаровського до четвертої річниці вторгнення

В ефірі Радіо Марія голова Конференції Римсько-Католицьких єпископів України Владика Віталій Скомаровський поділився роздумами про те, чого українців навчила війна за чотири роки. Єпископ також окреслив завдання Церкви на повоєнний час і підкреслив силу єдності та взаємодопомоги, яка проявилася з перших днів вторгнення.