"Я спасенний для того, щоб служити людям", - місіонер і волонтер Микола Полівода

В ефірі Радіо Марія у програмі «У ваших намірах» монах-францисканець отець Андрій Немченко розповів про непохитних священників, які стали справжніми стовпами Католицької Церкви в Україні. Це імена, назавжди вписані в історію Поділля: отець Мартиніан Дажицький, єпископ Броніслав Бернацький, отець Антоній Хоміцький, отець Ілля Блавацький, отець Мосінг, єпископ Ян Ольшанський. Під час переслідувань Церкви вони проявили надзвичайну мужність, залишаючись вірними Богові навіть тоді, коли за це можна було потрапити до таборів.

Прагнення світу спрямовані передусім на гроші та майно. Він собі думає, що за них можна купити щастя. Учень Христа знає, що хоч земні блага теж є Божим даром, він також знає, що вони оманливі і скороминущі. Він знає Господнє Слово: «Як важко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!» (Мк 10,23). Ісус заохочує прийняти рішення: «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа нищать, і де злодії підкопують і крадуть, а збирайте собі скарби на небі, де ані міль, ані іржа не нищать, і де злодії не підкопують і не крадуть. Адже де твій скарб, там буде і твоє серце. Задля цього кажу вам: не журіться про своє життя, що будете їсти або що будете пити, ні про своє тіло, у що одягнетеся. Хіба душа не більша за їжу, а тіло — за одяг? Погляньте на птахів небесних, які не сіють, не жнуть і в клуні не збирають, та ваш Небесний Отець годує їх; хіба ви не цінніші від них? Хто ж із вас, турбуючись, може додати до свого росту хоч один лікоть? І чого про одяг турбуєтеся? Погляньте на польові лілеї, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; та кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не одягався так, як одна з них. Якщо ж польову траву, яка сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так одягає, то чи не краще одягне вас, маловіри? Тож не журіться і не говоріть: Що будемо їсти? Або: Що будемо пити? Чи: У що зодягнемося? Адже цього всього язичники шукають. Бо ж знає ваш Отець Небесний, що цього всього потребуєте. Шукайте перш за все Царства Божого і Його праведності, а це все вам додасться» (Мт 6,19–21; 25–33).

Напередодні 33-денного приготування до посвячення себе Діві Марії ми дізналися про живе свідчення від військового Олександра Букатюка, який, керуючись власною волею, посвятив себе Богородиці і сьогодні в ефірі Радіо Марія ділиться плодами, які зазнав на власному досвіді через це посвячення.

Два військові табори розташовані один навпроти одного; нам слід прийняти рішення, до котрого ми примкнемо. Ми хочемо бути на стороні Христа чи на боці Сатани? Ісус каже: «Ніхто не може служити двом панам, оскільки, або одного зненавидить, а другого любитиме, або одного триматиметься, а іншим знехтує. Не можете служити Богові й мамоні» (Мт 6,24). «Хто не зі Мною, той проти Мене, і хто зі Мною не збирає, той розкидає» (Мт 12,30). Святий Павло каже про обидва ворогуючі табори: «Учинки тіла очевидні, а саме: [перелюб], розпуста, нечистота, безсоромність, ідолослужіння, чародійство, ворожнеча, сварки, заздрощі, гнів, суперечки, розділення, єресі, злоба, пияцтво, гульня і тому подібне. Попереджаю вас, як і раніше попереджав: хто таке робить, Божого Царства не успадкує! Плід же Духа — любов, радість, мир, довготерпіння, ласкавість, доброта, віра, лагідність, стриманість. На таких немає Закону! А ті, хто є Ісуса Христа, вони розіп’яли своє тіло з його пристрастями та пожадливостями» (Гал 5,19–24).

Ми в дусі дивимося на нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Він закликає нас повністю віддати себе Йому через руки Його Пресвятої Матері; адже це найнадійніший і найгарніший шлях стати справжнім учнем Христа. Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест і йде за Мною. Бо коли хто хоче спасти свою душу, той погубить її, а хто погубить свою душу заради Мене, той знайде її. Тому що яка користь людині, коли вона весь світ здобуде, а свою душу занапастить? Або що дасть людина взамін за свою душу? Адже Син Людський має прийти в славі Свого Отця з ангелами Своїми, і тоді Він віддасть кожному згідно з його ділами» (Мт 16,24–27).