"Я стара і могла би вже давно померти, якби не твій жахливий стан!" - Сказала мама дивлячись на мене нікому непотрібному наркозалежному безхатченку, якому мали ампутовувати ногу" - пастор В’ячеслав Когут

В 1990-х роках я виїхав у Москву і мав навіть свій автосалон. На той момент ми купували своїм друзям такі машини, які нам дозволяла лише фантазія. В Україні таких авто взагалі було дуже мало. Хіба до Феррарі не доходило, наші дороги були не готові до таких марок. Я вважав, що іномарка, яка має більше 2 років є старою. Навіть не розумів, як люди можуть їздити на якихось Жигулях? Багато авто в нашому салоні були нелегальними, але я знав схеми за якими їх можна було легалізовувати.
Я займався спортом. Великих успіхів не досяг, але у свій час Президент Федерації Хоккею в РФ нам особисто платив, щоб ми його кришували...
Про наркотики маю окрему історію. Я про них знаю дуже багато. Вживав їх 12 років, міг неодноразово померти. Це було б закономірно. Я їх не те що купував чи продавав, багато з яких видів я особисто вмів готувати! Можу фахово розказувати про їх дію, якості та похідні.
Я знаю, що таке життя безхатченка. Моє безбожне життя довело мене і до такого. Жив на теплотрасі у підвалі. Було таке, що мені викопували могили. Мені було соромно виходити у світ і дивитися в очі людям. Щоночі я засипав проклинаючи сам себе...