Недільна катехиза від отця-салезіанина Олександра Августа Чумакова побудована з двох частин, у часі якої катехит розкрив наступні теми: Людина як вічний мандрівник. У чому різниця між туризмом, мандрівкою та паломництвом? Пресвята Богородиця, яка крокує паломницьким шляхом серед ворожого світу.
"Чудотворні ікони Матері Божої є, наче улюбленими віконцями через,
які вона дивиться в очі своїх дітей. Люди як паломники рухаються до
храму, щоб через Богородицю побачити обличчя її Сина. Через Марію до
Христа! Саме Він є святинею, яка єднає нас з Богом Отцем, яка повертає
нам гідність дітей Божих. Таке величезне
багатство ми отримуємо через Марію, - пояснює отець Олександр.
Ми, забуваючи про гідність, надану Богом, можемо стати мавпами з усіма тваринними інстинктами або, втративши спілкування з Богом (тобто первинний рай), вирушити у паломництво до дому Отця, по дорозі вдосконалюючи себе.
Чому я повертаюся до Бога? Чому наше життя є паломництвом повернення до Творця? Тому,
що я і ти - людина! Кожен з нас має "компас", якого немає у жодної тварини, він
називається - совість, сумління. У наших силах берегти або зламати цей "компас", але саме він допомагає нам повернутися до
раю. На цьому шляху ми впевнено знаємо, що Бог теж є прочанином, який йде на зустріч до загублених дітей.
Метою нашої земної вселюдської прощі є Марія, котра породила Єдинородного Божого Сина. Разом з нею, ми діти нового завіту, які прийняли духа усиновлення, звершуємо своє життя як шлях до поєднання з Ісусом Христом.
З Марією та через Марію ми приходимо до Христа, у якому є воскресіння і життя!"
У катехезі на «Радіо Марія» сестра Люцина та отець Станіслав Свурка розкривають глибоку сутність молитви на вервиці. Вони пояснюють, чому розарій — це не механічна рутина, а жива споглядальна молитва разом із Пресвятою Богородицею, яка перетворюється на джерело сили, миру та Божої благодаті у щоденних випробуваннях.
Як людина втрачає моральні орієнтири? Як зберегти совість там, де правила замінюють правду? Чи можуть слова стати інструментом ідеологічної маніпуляції та моральної деформації людини? Відповіді на ці питання шукаємо разом з босим кармелітом о. Віталієм Козаком у програмі “Катехиза”.
У четвертій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутним псалмом 51. Автор розповідає про реалії Давида, псалмоспівця, у яких важких гріхах він перебував. Також зосереджує свою увагу на Божому милосерді, яке виходить на зустріч грішникові та завжди є більшим за сам гріх.
Отець Григорій Рогацький зосередився на словах зі Святого Письма "Я милосердя хочу, а не жертви" Мт.9,13. Катехит пояснює, що ж означає давати та приймати дар та хто є моїм ближнім .
Отець Віталій Храбатин продовжив ділитись зі слухачами життєвою філософією Гілберта Кім Честертона. Цього разу катехит зосередився на думках письменника про навернення. Сам Честертон був конвертитом, тобто у дорослому житті навернувся до християнства.