Як Євангелізувати самого себе в умовах війни

Наша віра і звернення до Бога не повинні зводитися лише до прохання про перемогу у війні.
Ми покликані дивитися далі — у вічність і дорогу, що веде до неї.

Світ змінюється там, де є люди віри і надії. Саме тому так важливо щодня проголошувати самому собі Добру Новину, знову і знову відкривати її — незалежно від обставин і часу.
Те, що ми є, — попри всі загрози, ворогів і темряву довкола, — означає, що так хоче Бог. Ми є образом Його Любові. І Бог має план для нашої держави.

Ми творимо історію спасіння в часі — разом із Господом, єдиним Творцем.

Страх породжує безнадію, а безнадія веде до гріха. Бо коли зневіра охоплює серце, ми починаємо грішити, шукаючи спасіння в обхід Бога. Саме цим користується диявол — маніпулює нашими ранами.

Але сьогодні Христос знову помирає — з тими, хто в окопах, під завалами, в лікарнях чи на полі бою. І помирає не для розпачу, а для воскресіння.
Про це свідчить історія спасіння.