Розлучення в Православній Церкві України

Часто в шлюбі є один ініціатор розлучення: одна сторона ще б хотіла боротися за шлюб, а друга вже не хоче. Церква завжди направлена захищати жертву в шлюбі, того, хто постраждав.
Випадки, в яких Церква вважає шлюб таким, що перестав бути засобом спасіння двох людей в подружжі та Церква дозволяє одній стороні (не з вини котрого було розірвано шлюб) вступити в новий шлюб:
- перелюб, який несе глибокі наслідки руйнування зв’язку між чоловіком і дружиною;
- відпадіння одного з подружжя від православ’я;
- якщо один з подружжя практикує гомосексуальні стосунки;
- вступ одного з подружжя в інший цивільний шлюб;
- коли один з подружжя хотів покінчити життя самогубством і це закінчилось несприятливими наслідками для подружжя;
- захворювання одного з подружжя, яке при продовженні шлюбного співжиття може завдати непоправної шкоди дружині, або дітям (сифіліс, снід...);
- медично-засвідчений алкоголізм, наркоманія...
- безвісна відсутність одного з подружжя, якщо вона відсутня більше двох років і є документ державного органу;
- примус чоловіком дружини до аборту або вчинення жінкою аборту без згоди чоловіка;
- посягання на життя або здоров’я одного з подружжя іншим;
- невиліковна тяжка хвороба, яка з’явилась під час шлюбу або ще до укладення шлюбу;
- якщо шлюб було укладено без доброї волі (був присутній примус).