"Якщо здається нічого не можеш зробити, завжди можеш молитись Розарій", - о.Матеуш Годек

Молитва Святого Розарію багатьох провадила до святості. Ще Папа Пій V заохочував у своїх повчаннях до цієї молитви. Папа Йоан Павло II постійно молився Розарій, а Падре Піо міг молитися Розарій до 54 разів на день.

Від початку Святий Розарій складався з 15 таємниць і 150 повторень молитви «Радуйся, Маріє». Це пов’язано з кількістю псалмів у Святому Письмі, яких також 150. Згодом Папа Йоан Павло II додав ще одну частину — таємниці Світла.

На початку молитви ми робимо знак хреста, але також, згідно з ученням Церкви, можемо розпочинати молитву словами з молитви Бревіарію: «Боже, прийди мені на допомогу. Господи, поспіши мені на порятунок».

Під час спільної молитви Розарію важливо вголос назвати окрему таємницю, після чого залишити час, який, як вважав Святий Йоан Павло II, є корисним для слухання та роздумів. Ми можемо зачитати уривок зі Святого Письма і, молячись десять разів молитву «Радуйся, Маріє», тримати прочитане в думках і роздумах.

На завершення десятка може звучати різна коротка молитва: до Ісуса — «О Ісусе, прости нам гріхи наші…», або до Марії — «О Маріє, без гріха первородного зачата…». Відмінності у виборі таких молитов не вважаються помилковими.

У центрі молитви Святого Розарію, як і в Євангелії, є Ісус. Тому варто зауважити, що, окрім молитви «Отче наш», молячись «Радуйся, Маріє», ми зустрічаємо такі слова: «…плід лона Твого, Ісус».

Важливо не припиняти молитву, навіть якщо здається, що думки розпорошені. Молитися може допомогти нагадування про намір або читання текстів про молитву Розарію в документах Святих Отців Церкви.