Догматична конституція II Ватиканського Собору про Церкву «Lumen Gentium» говорить про Церкву у сучасному світі як про світло, що виражається у чеснотах і проявах Католицької Церкви, святої і єдиної та вказує на знак присутності Бога. Міхал Бранкевич, духівний отець дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» запрошує познайомитись із іншими релігіями світу задля розуміння спільності із християнством.
Хто може належати до Католицької Церкви? Божа благодать кличе до спасіння всіх. Визнання віри, Святих Таїнств, Церковної влади і співпричастя є основними умовами, що потребують виконання кожного члена Церкви. Містичне тіло Ісуса Христа об'являється через інших людей у єдності Церкви. Ті, хто охрещені і носять ім'я "християнин", але не визнають віри, перебувають у недосконалій єдності. Єврейському народу належить історія об'явлення Бога, котра привела нас до Ісуса Христа. Усе, що було сказано у Старому завіті є важливим для сповнення Нового завіту. Діва Марія є містком між двома завітами.
"Ми - язичники, які досвідчили Таїнство Хрещення, що виходять із Старого завіту", - говорить о.Міхал, - до єврейського народу належить усиновлення, і слава, і завіт, і законодавство, і богослужба, і обітниці, і дари Божі, і Ісус месія у тілі, і покликання".
Задум спасіння охоплює також і тих, хто визнають Творця, які зберігають віру Авраама і єдиного Бога, який судитиме в останній день. Такою є мусульманська релігія. Іслам означає піддатися волі Бога, Аллаха. Милостиня, піст, молитва і паломництво вказує важливим священна Книга Коран на шляху мусульман. У Корані багато описано моментів, які нам показує Старий завіт у Святому Писанні. П'ять обов'язків людини має релігія ісламу: визнання віри, молитись п'ять разів на день, милостиня для бідних хоча б раз на день, піст-Рамодан, коли нічого не можна їсти і пити, паломництво до Мекки, де сталось об'явлення архангела Михаїла і передача Корану. Можемо бачити як багато іслам має схожого із христинством.
Ким є Отець Небесний для нас, та що означає батьківство через Ісуса Христа, який занурений в Бога Отця задля досвідчення близькості Бога, якої всі ми потребуємо. Отець Кшиштоф Бузіковський зі Згромадження Облатів Непорочної Діви Марії запрошує у катехизі до роздумів про звернення в молитві "Отче наш" задля будування свідомо близьких стосунків із Небесним Отцем.
Монах-кармеліт о. Віталій Козак говорить про спокусу контролю над майбутнім. Він порівнює людське бажання бачити події наперед із сюжетом роману Ф.Герберта «Дюна», де головний герой стає рабом власного всезнання. Пошук абсолютного контролю через технології, прогнози або містику часто веде до втрати свободи та т. зв. «месіанського комплексу». На противагу цьому, християнство пропонує шлях довіри до Бога, який вимагає відмови від ілюзії всевладдя заради щирої любові. Священник застерігає, що намагання зайняти місце Творця руйнує особистість, тоді як справжня духовна зрілість полягає у здатності залишатися вірним у часи невизначеності. Контроль може стати пасткою, яка перетворює живі стосунки на механічне програмування, позбавляючи життя справжнього сенсу.
У програмі "Голос молоді" побували учні Салезіанської початкової школи ім. Святого Івана Павла II м. Києва разом із директоркою с. Анною Заінчковською. Мультфільм "Ти особливий", виробництва США, 2001 р. викликав цікаві роздуми і ділення між гостями програми. Чи кожен із нас є особливим? Кому ми маємо подобатися своїми вчинками і чи потрібно заслужити, щоб бути улюбленим?
У програмі “Катехиза” священник-єзуїт, відомий реколекціоніст о.Михайло Станчишин ділиться роздумами про любов як головну ознаку зустрічі з Христом. Людина створена Богом для того, щоб бути любленою, тому все життя шукає цієї любові. І, власне, здатність людини любити себе і подібних собі безпосередньо залежить від її готовності прийняти Божу Любов, а це можливо через слухання Слова та молитву.
Здатність до спілкування - це Божий дар, а сучасні технології мають служити справі євангелізації. Найдосконалішим комунікатором є сам Ісус Христос, адже Його спілкування з людьми завжди ґрунтувалося на щирості, любові та вмінні знайти підхід до кожної особи. Зрештою, справжня комунікація якраз і визначається прагненням передавати правду та добро через щиру самопосвяту іншим.