Догматична конституція II Ватиканського Собору про Церкву «Lumen Gentium» говорить про Церкву у сучасному світі як про світло, що виражається у чеснотах і проявах Католицької Церкви, святої і єдиної та вказує на знак присутності Бога. Міхал Бранкевич, духівний отець дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» запрошує познайомитись із іншими релігіями світу задля розуміння спільності із християнством.
Хто може належати до Католицької Церкви? Божа благодать кличе до спасіння всіх. Визнання віри, Святих Таїнств, Церковної влади і співпричастя є основними умовами, що потребують виконання кожного члена Церкви. Містичне тіло Ісуса Христа об'являється через інших людей у єдності Церкви. Ті, хто охрещені і носять ім'я "християнин", але не визнають віри, перебувають у недосконалій єдності. Єврейському народу належить історія об'явлення Бога, котра привела нас до Ісуса Христа. Усе, що було сказано у Старому завіті є важливим для сповнення Нового завіту. Діва Марія є містком між двома завітами.
"Ми - язичники, які досвідчили Таїнство Хрещення, що виходять із Старого завіту", - говорить о.Міхал, - до єврейського народу належить усиновлення, і слава, і завіт, і законодавство, і богослужба, і обітниці, і дари Божі, і Ісус месія у тілі, і покликання".
Задум спасіння охоплює також і тих, хто визнають Творця, які зберігають віру Авраама і єдиного Бога, який судитиме в останній день. Такою є мусульманська релігія. Іслам означає піддатися волі Бога, Аллаха. Милостиня, піст, молитва і паломництво вказує важливим священна Книга Коран на шляху мусульман. У Корані багато описано моментів, які нам показує Старий завіт у Святому Писанні. П'ять обов'язків людини має релігія ісламу: визнання віри, молитись п'ять разів на день, милостиня для бідних хоча б раз на день, піст-Рамодан, коли нічого не можна їсти і пити, паломництво до Мекки, де сталось об'явлення архангела Михаїла і передача Корану. Можемо бачити як багато іслам має схожого із христинством.
У катехезі на «Радіо Марія» брат Микола Орач ділиться глибокою францисканською мудрістю про боротьбу зі спокусами, розкриваючи аскетичні повчання з книги «Квітки Святого Франциска». Дізнайтеся, чому духовні випробування є знаком Божої довіри, як здолати пастку знеохочення за допомогою притчі про сіяча та чому покора, радість і регулярна сповідь стають найміцнішою бронею проти підступів ворога.
Чи справді людина пробачила, якщо досі пам’ятає завдану їй рану і відчуває біль від пережитої образи? У катехезі сестра Божена Новоселець розповідає про різницю між прощенням, примиренням і довірою та пояснює, чому бажання простити, але неможливість зробити це зараз, не завжди означає відсутність доброї волі.
У черговій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак підсумовує тему тоталітаризму й пригноблення, завершуючи роздуми над романом Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Водночас священник розпочинає нову тему — про ідеологічну машину та її наслідки для людини, яка поступово втрачає не лише свободу, а й здатність самостійно визначати, що є правильним.
Як спілкуватися з Небесною Мамою? Як Та, що стояла біля підніжжя хреста і пережила страждання свого Сина, сьогодні розділяє біль нашого народу та глибоко розуміє кожну матір і дружину, чиї рідні перебувають у полоні, поранені чи віддали своє життя заради захисту інших? Що ми можемо подарувати Тій, яка веде нас до Бога? У свято Народження Пресвятої Діви Марії сестра Ліджі говорить про вірну любов нашої Небесної Мами.
Що означає жити в Святому Дусі, до життя якого ми покликані в Христі, щоб пізнати стан великої гармонії і єдності з Богом, яким є святість, виголошує в наступній катехизі о. Міхал Бранкевич, духовний наставник Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater».