"Заздрість - небезпечне порівняння себе з іншим", - о.Міхал Бранкевич

Одним із семи головних гріхів, за Папою Григорієм Великим, є заздрість. Люди рідко сповідаються в цьому почутті. Коли ми порівнюємо себе з іншою особою, то завжди можемо бачити, чого нам бракує. Це основна причина заздрості, яка є небезпечною для нас, тому що забирає певну частину нашої особистості, а також змінює ставлення до іншої особи, часом навіть змушує сприймати іншого як свого ворога, шукаючи доповнення власної цінності в інших.

Заздрість збуджує комплекси та позбавляє людину незалежності. Це почуття пробуджує в особистості претензії до всіх навколо через те, що вона не така, якою б хотіла бути. У такому випадку можна скористатися молитвою і промовити: «Прости мене, Господи, що я маю таке відчуття» чи: «Звільни мене, Господи, від цього почуття заздрості». За людською природою людина завжди хоче показати себе кращою, але коли помічаємо, що заздрість стосовно іншого тривалий час є в нас, постійно змушує осуджувати, породжує наклеп, варто віддати Господу Ісусу на сповіді це небезпечне почуття, яке може привести до тяжкого гріха, що стає плодом заздрості. Якщо ми відчуваємо до іншої особи позитивні почуття, висловлюючи, наприклад, певний комплімент щодо смаку в одязі, зовнішнього вигляду чи ін., це може бути світла заздрість, яка не є поганою. Але потрібно пильнувати, щоб заздрість не переросла в ненависть. Тоді потрібно шукати допомоги в Бога через священника і Таїнство Сповіді, що допоможе звільнитися від руйнівного почуття. Бог любить нас безкорисливою любов’ю в Ісусі Христі, тому хоче зберегти нас від небезпеки і втрати єдності з Ним, що гарантує радість і щастя.