В черговій катехезі з отцем Олександром Халаїмом розглядали молитву "Отче наш..", а саме слова "нехай прийде Царство Твоє..."
Катехет наголошує, що ми дуже часто маємо помилкове бачення Царства. Мислимо матеріальними категоріями, що Царство - це земне володарство і має обмежений простір і час.
Боже Царство - це присутність живого Бога серед нас, Бога, котрий є постійно зі своїм народом.
Боже Царство - це не їжа і пиття, а спосіб життя, це особливий вид стосунків моїх з Богом та людьми.
Ісус говорить, що не кожний, хто говорить Йому "Господи, Господи" ввійде в Царство Боже. То чому не кожний? Можемо подивитися на фарисеїв - вони, здається, молилися, постилися, виконували заповіді, але вони пробували купити Бога. Бога не вдасться купити! Богу дарується цілковито добровільно і Боже Царство - це цілковита співпраця з Богом, це те, що я можу дати Богові. Моя молитва, мої пости, добрі вчинки допомагають мені пізнавати Бога, але Господь прагне щирості, любові. Він не банкір чи менеджер.
У часи війни ми особливо гостро відчуваємо крихкість людського існування. Чи є смерть кінцем, чи лише початком? У новій катехезі отець Міхал Бранкевич розкриває зміст 12-го артикулу Символу віри — «Вірую у життя вічне». Дізнайтеся, як перспектива вічності допомагає долати страх, чому любов є головним критерієм нашого майбутнього суду та як підготувати серце до зустрічі з Творцем.
О. Юзеф Кухарчик, босий кармеліт, пояснює “темну ніч” як божественне запрошення до внутрішнього очищення та переходу від дитячої віри до духовної зрілості.
Отець-францисканець Микола Орач говорить про чесноту терпеливості, опираючись на середньовічний твір "Квіти святого Франциска".
О. Андрій Пальчик говорить про джерела філософії, виокремлюючи чотири головні джерела, які спонукають людину до філософування: досвід, подив, сумнів, межові ситуації. Отець наголошує, що справжня мудрість доступна лише Богові, а людина має перебувати у стані «вічного учня», зберігаючи простоту та відкритість до світу.
О.Григорій Рассоленко розпочинає цикл катехиз про Таїнство Примирення. Отець говорить про сповідь як необхідний засіб для відновлення дружби з Богом, яка руйнується тяжким гріхом.