Чи може одна людина створити тоталітарну систему? - запитує о. Матвій Стибурський на початку своєї катехизи про гріхи занедбання та чужі гріхи.
Звичайно, що одній людині це не під силу. У цьому беруть участь багато осіб, хоча не всі мають однакову відповідальність. Одні використовують усі свої знання і обдарування для цього, а інші просто виконують чужі команди. Деякі допомагають фінансово. Однак більшість людей намагаються не втручатися, щоб зберегти посаду, родину, мати усе потрібне для життя. Чи це правильна поведінка?
Свята Церква навчає, що крім гріхів, згаданих в Декалозі, існують ще гріхи занедбання та чужі гріхи.
У Посланні Якова ми читаємо: "Хто, отже, знає добро чинити, а не чинить, - гріх тому! (4,17). У цьому полягає суть гріха занедбання. Людина не робить зла, але і не помножує добра, не вдосконалюється.
Священник і левіт з притчі про доброго самарянина не побили і не ограбували чужинця, вони просто йому не допомогли.
Слова Ісуса про Останній суд з Євангелія від Матея (25, 31-46) свідчать про те, що Господь буде судити нас за гріхи занедбання: не нагодували голодного, не напоїли спраглого, не відвідали хворого...
Коли ми мовчимо на гріх, який роблять інші, коли наказуємо комусь чинити зло, спонукаємо, радимо чи дозволяємо на гріх, а також коли ми самі допомагаємо чинити злі вчинки, хвалимо, боронимо і не караємо за погані вчинки, приміром, наших дітей чи учнів, ми самі приймаємо участь у цих гріхах. Такі гріхи називаємо чужими, оскільки ми не робимо їх особисто, а опосередковано.
Одним словом, коли ми закриваємо очі на гріхи інших і коли ми не робимо те добро, яке можемо зробити, ми грішимо. Своєю пасивністю ми докладаємо цеглини в будівлю великої стіни - структури гріха, корупції, тоталітарної системи, рабами якої ми поступово стаємо.
Отець Віталій Козак з ордену босих кармелітів продовжує цикл катехиз "Людина на межі між Богом і безоднею".
Отець Тарас Фітьо, священник УГКЦ та батько чотирьох дітей, у денній катехизі розповідає про те, що допомагає подружнім парам проживати щасливе спільне життя.
Отець Володимир Кусьнєж, теолог-бібліїст, розповідає про образ Бога у Старому Завіті. Що насправді означає, що Бог сильний та всемогутній, заздрісний і ревнивий, вірний і караючий?
"Суспільство може блокувати моральний спосіб людини діяти та ставити екологічну ідеалогію на перше місце: людина має право, щоб жити, право захищати своє життя, у гідний спосіб лікуватися. Чи право у неморальний спосіб обирати, як жити, а також право на аборт, що додає західна цивілізація про вбивство життя", - виголошує в катехизі отець Міхал Бранкевич, духовний наставник Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», наголошуючи: - "Моральність цього світу не є християнською, ми повинні підтверджувати щодня, що ми не згідні жити із законом світу й обирати моральний спосіб життя, згідно з Божею волею."
Молячись за померлих у листопаді, багато людей починає задумуватись про власну смерть та про те, як проживає своє життя. Отець Вальдемар Павелець, настоятель монастиря отців Пальотинів у Києві, у черговій катехизі ділиться свїми роздумами про життя як паломництво. Як іти дорогою святості? Як розпізнати своє покликання та бути щасливим? - саме на ці питання шукаємо відповіді у денній катехизі.