Слухати Радіо

16:45

Дитяча молитва

В ефірі

Дитяча катехиза

17:10

Новини

17:20

Голос народу, голос Божий

17:45

Літургія годин (Бревіарій)

18:00

Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)

19:00

Молитовна лінія

20:00

Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)

21:00

Вечірній ефір

22:00

Катехиза

23:00

Слово на кожен день

23:50

Літургія годин (Бревіарій)

00:00

Розарій

00:30

Катехиза

01:10

Розмова з Патріархом

01:40

Духовні читання

02:00

Катехиза

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

Чому Церква називала святого Василя "Великим"?

Створено: 2020-10-28 00:00:00
Програма: Катехиза
Професор кафедри богослов’я УКУ продовжив цикл катехиз про апостольських отців Церкви. У програмі катехит розповідав про Василя Великого та його неординарну родину.
Святому Василію належать тлумачення Святого Письма, трактат про Святого Духа, послання, проповіді та правила чернечого життя. Він зробив багато для встановлення чину Літургії, уклав численні молитви. Церква вшановує його як борця за чистоту віри, великого святителя і богослова, називає “вселенським учителем”.
"Святий Василій Великий народився близько 329 року в місті Кесарії Кападокійської (сьогодні Туреччина) в благочестивій заможній християнській сім’ї Василя та Емілії, - розповідає отець Олег.

- Батько святителя був адвокатом і викладачем риторики. У сім’ї було десять дітей, з яких четверо Церква проголосила святими: Василь Великий, його старша сестра преподобна Мокрина, брати Григорій Ніський і Петро Севастійський, які були єпископами. До лику святих зарахована також і мати дітей - праведна Емілія.

Початкову освіту святий Василь отримав під керівництвом своїх батьків і бабусі Мокрини, яку Церква теж визнала святою. Дідуся звали, як і святого, Василь, він віддав своє життя за віру ставши мучеником у часи переслідування християн".
"Бог не карає Україну!" - єпископ Віталій Скомаровський

"Бог не карає Україну!" - єпископ Віталій Скомаровський

Ця катехиза єпископа Віталія Скомаровського пропонує глибокий погляд на духовні виклики війни в Україні. Замість пошуку простих відповідей на питання про причини страждань, владика розкриває справжню природу патріотизму та сили молитви, яка діє через віру та любов, а не через зовнішні форми чи «магічні» ритуали. Єпископ пояснює концепцію держави як «спільного дому» та наголошує на важливості подолання радянської ментальної спадщини через активне громадянське служіння та повагу до права.
2026-07-14 00:00:00
"..і ми почали сміятися з цієї ситуації", - с.Тетяна Богославець про силу сміху

"..і ми почали сміятися з цієї ситуації", - с.Тетяна Богославець про силу сміху

Гумор - це форма свободи. Як продовжувати жити, пам'ятаючи, що Бог дає надію і є причиною нашої радості. Сестра Тетяна Богославець зі Згромадження Сестер Служниць Святого Духа виголосила катехизу про користь сміху, заохочуючи до гумору та жартів, що єднають і показують життєстійкість, щоб пережити непростий час війни.
2026-07-10 00:00:00
Шукай миру і досягай Його: "я так хочу" чи "як ти хочеш, Боже?"

Шукай миру і досягай Його: "я так хочу" чи "як ти хочеш, Боже?"

Людина не може перебувати в спокої й мирі, якщо її добра воля далека від Бога. Як досягти стійкого миру, який Господь хоче нам дарувати, і для чого нам дана добра воля, розповідає в катехизі за книгою Жака Філіпа брат-францисканець о. Віктор Дешук, вікарій парафії Марії Матері Церкви в м. Києві.
2026-07-09 00:00:00
Покутні псалми як шлях до справжнього навернення

Покутні псалми як шлях до справжнього навернення

У третій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутними псалмами, зосереджуючись на 32-му, 51-му та 130-му. Катехит пояснює, чому покаяння є основою християнської духовності та як через усвідомлення власного гріха людина відкривається на Боже милосердя.
2026-07-09 00:00:00
«Самоцензура — найефективніша поліція»: як страх змушує людину контролювати саму себе

«Самоцензура — найефективніша поліція»: як страх змушує людину контролювати саму себе

У вісімнадцятій катехезі циклу «Людина між Богом і безоднею» отець Віталій Козак продовжує роздуми над природою тоталітарних режимів, звертаючись до роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Центральною темою стала самоцензура — механізм, завдяки якому влада може контролювати людину навіть без постійного нагляду.
2026-07-08 00:00:00