Слухати Радіо

Зараз в ефірі

12:00

Ангел Господній

В ефірі

Концерт привітань та гарного настрою

13:00

Свята Літургія з церкви Різдва Богородиці (Львів)

14:00

Духовні читання

14:20

Обережно, магія!

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:10

Молитовна лінія

15:40

Дитяча катехиза

16:00

Дайджест від Credo

16:45

Дитяча молитва

17:00

Концерт привітань та гарного настрою

17:45

Літургія годин (Бревіарій)

18:00

Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)

19:00

Молитовна лінія

20:00

Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)

20:30

Недільні читання

21:00

Архіпастир відповідає

22:00

Катехиза

22:40

Житія святих

23:00

Акафист

Чому святий Костянтин прийняв Хрещення лише перед смертю?

Поділитись з друзями
Створено: 2021-03-03
Передача: Катехиза
У прем'єрній історичній катехизі з отцем-оріоністом, головним редактором журналу "Скинія", Юрієм Блажиєвським, говорили про зародження християнства та правління святого Костянтина.

"На зламі III та IV століть християни Римської імперії переживали найбільш масовіші гоніння часів Середньовіччя, - розповідає отець Юрій.
- Особа святого Костянтина часто ідеалізується. Від народження він був поганином, епікурейчиком. Віддавав шану богу Аполлону, Костянтин не був християнином. Бувши сином генерала, вступив на солдатську службу, де вшановував культ Мітри, тобто непереможного сонця.

Пізніше Костянтин перейшов до філософського монотеїзму, який заключався, в існуванні одного Бога, але без назви. І лише в ніч перед битвою за Рим, Костянтин мав видіння. Згідно християнської легенди імператор побачив на небі знак із двох літер "Х" і "Р", які були перехрещені. І також почув слова, що під цим знаком він переможе, після чого наказав солдатам зобразити цей знак на щитах. Саме так і сталося.
Після перемоги Костянтин дізнається, що це монограма Христа і поступово змінюється як управитель. Костянтин не міг бути охрещеним, через обов'язки імператора. У ті часи імператор автоматично ставав поганським первосвященником (тобто відступником). Це означало, що він не може бути охрещеним. Тому, щоб зберегти імператорську владу у своїх руках, він прийняв хрещення лише перед смертю".

Відгуки

"Єдина наша надія - Бог, а місце де ми можемо сховатися - Непророчне Серце Марії!" - сестра Каміла Кармалюк

"Єдина наша надія - Бог, а місце де ми можемо сховатися - Непророчне Серце Марії!" - сестра Каміла Кармалюк

Діва Марія - як Ковчег Завіту!
"Дорога молоде, не дозволяйте використовувати вашу юність для сприяння поверховому життю, яке плутає красу з зовнішнів виглядом", - Папа Франциск

"Дорога молоде, не дозволяйте використовувати вашу юність для сприяння поверховому життю, яке плутає красу з зовнішнів виглядом", - Папа Франциск

Отець Вальдемар Павелець продовжує коментувати "Апостольське післясинодальне повчання" Папи Фпанциска "Christus vivit". До уваги береться 6-й розділ, в якому йдеться про молодь і її зв’язок зі старшим поколінням. Папа Франциск порівнює молодих людей з молодими, гарними деревами, які підносять свої гілки до неба, прагнучи здійнятися якомога вище.
"Все те добре, що дав Господь, повинно контролюватися", - о.Віталій Козак

"Все те добре, що дав Господь, повинно контролюватися", - о.Віталій Козак

Отець Віталій Козак OCD, настоятель Всеукраїнського Санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію, що в Бердичеві, продовжує коментувати книгу святого Йоана від Хреста "Сходження на гору Кармель". В цій катехезі до уваги береться 36-й розділ, в якому йдеться про користь від відмови зовнішніх речей: нюху, смаку та зору.
Справжня свобода людини приходить зі знанням та інтелектуальним розвитком, - отець Рафал Мишковський

Справжня свобода людини приходить зі знанням та інтелектуальним розвитком, - отець Рафал Мишковський

Про волю та свободу людини говоримо в катехизі з отцем Рафалом Мишковським - кармелітом із Санктуарію Матері Божої Бердичівської.
"Кожна людина забов'язана шукати правду!" - отець Міхал Бранкевич

"Кожна людина забов'язана шукати правду!" - отець Міхал Бранкевич

Отець Міхал Бранкевич тлумачить документ Dignitatis humanae — (лат. Гідність людської особи) — декларація Другого Ватиканського собору про релігійну свободу, тобто про право особи і об'єднань на громадську і громадянську свободу в питаннях релігії. Прийнята на 4-й сесії собору і затверджена папою Павлом VI 7 грудня 1965 на закритті собору.