Дивлячись на Марію ми отримуємо відвагу та надію. Мир приносить лише небесна присутність в серці людини, - єпископ Микола Лучок

Ми з вами сьогодні стоїмо під хрестом де розпинається наша країна, де помирають наші діти, брати та сестри невинно вбиті. Так як Ісус був невинно вбитий. Хочу сьогодні порозважати з вами над образом Діви Марії, яка стоїть під хрестом свого сина безсила змінити ситуацію. 

Більшість із нас відчуває безсилля щоб змінити ситуацію що відбувається. Не можемо ж ми ловити руками ракети, якими атакують вороги. Так само Діва Марія не могла зупинити римських воїнів та зняти Ісуса. Але водночас вона є для нас образом стійкої матері, жінки під хрестом свого сина. Як багато сьогодні людей втратили своїх синів, чоловіків, братів та можуть запитувати: За що? Кого він скривдив?  

Якщо ми віримо в Слово Боже, одкровенню Ісуса, одкровенню проголошеному Святим Іваном то остаточна перемога над злом відбудеться лише з другим пришестям Ісуса Христа. Саме тому потрібно бути стійкими не до завершення війни, а коли відбудеться наш останній подих. Пам'ятаю як моя мама стійко доглядала та виходила мою важкохвору бабусю. Якою ж витривалою їй потрібно було бути...  На заході придумали вихід із такої ситуації - через свою любов до комфортного життя просто присипляють близьких людей. Це боягузство та конформізм! Можливо, ця війна струснула ілюзію багатства та зручного життя. 

Сьогодні багато людей впустили диявола та дозволили йому діяти через них. Але таємниця Ісусового хреста, Його хресної дороги, Його смерті та перемоги, стійкої присутності Діви Марії є джерелом нашої сили. Ми бачимо Діву Марію, яка сильна у своєму безсиллі.

Ми відчуваємо своє безсилля, але ж потім беремо Розарій, вмикаємо Радіо Марія, дивимось молитву через CREDO, або єднаємось нічним чуванням через Veritas Мукачівського Кафедрального Собору та відчуваємо, як Бог дає нам силу. Йдемо на святу месу - отримуємо силу. Йдемо у паломництво - отримуємо силу.... силу вистояти кожне страждання.  

Мама, яка бачить насильство над своїм сином стійко стоїть та бачить його смерть. Вона закликає нас сьогодні не боятися тих, хто вбиває наше тіло. Не бійтеся їх!

Можна в стражданні знайти велику силу та сенс... якщо не зламаємося. Ви не знайдете і Україні людини, яка не страждала. Сьогодні всі ми переживаємо співстраждання. Але коли ми відкриваємося на силу Божу, приносимо біль Господу та кажемо: "Господи прийми мій біль! Хай це місце болю стане місцем Твого благословення" - тоді це страждання має сенс та дає силу пройти випробування. 

Дивлячись на Діву Марію ми бачимо стійкість у переживанні страждання. Бачимо її віру та довіру в Божу обітницю: "Я не залишу вас. Я з вами. Я воскресну, життя не закінчується". Тобто Христос нагадує, що наша перспектива не лише земна. Ми прагнемо земного миру, але мир може дати лише небесна присутність в серці людини. Дивлячись на Діву Марію ми отримуємо відвагу і маємо надію, що це страждання має сенс. Кожна жертва має сенс, якщо вона принесена свідомо.