Голова референтури у справах родини Львівської Архієпархії УГКЦ говорив про виховання до родинного життя дітей та молоді.
"Ми своїх дітей маємо готувати до сім'ї вже з родини. Для кожної дитини приємно бачити власних батьків у подружжі. Коли молоді люди приходять на підготовку до шлюбу, я запитую: чи їх батьки є щасливі у подружжі? На що чую різні відповіді: "можливо", "не знаю". Отже, якщо батьки хочуть, аби їхні діти були щасливі, добре одружилися, то їм варто пам'ятати, що їх подружнє життя є прикладом для їх дітей, яке у дорослому віці може стати зразком для наслідування.
Школа сім'ї полягає у вихованні дитини не лише в ідеальних стосунках, але показувати, що існують конфліктні ситуації та вчити їх розв'язувати.
Ми, батьки, як усі люди є грішними, хочемо показати гарний, добрий приклад подружнього життя власним дітям, але можемо падати в спокусу. Тому молодятам кажу, не судіть своїх батьків за конфлікти, бо не знаєте, як складеться ваше життя. Дуже важливо пам'ятати: сваримось - миримось!
Важливо, щоб діти бачили, вашу щирість у стосунках, навіть, якщо посварилися, розуміємо свої слабкості, визнаємо перед дітьми і вміємо пробачати своїй другій половині. Тут велика роль чоловіка-захисника, щоб підійти, обійняти, порозмовляти, помиритися. Не можна давати волю емоціям, бо диявол тільки ретельно пильнує нагоду, щоб над святою тайною подружжя посміятися!"
Чим ми щодня наповнюємо свій розум — і як це впливає на наше серце та духовне життя? Отець Віктор Матушевський, екзорцист Київсько-Житомирської дієцезії, пояснює, як інформація, образи та емоції впливають на духовне життя людини — і чому емоційні реакції можуть ставати частиною духовної боротьби.
Без чого неможливо молитися? Якою має бути правильна позиція тіла під час внутрішньої молитви: стоячи, сидячи, навколішки чи взагалі лежачи? Поради та настанови для особистої молитовної практики — що необхідно усвідомити й нагадувати собі на початку молитви щоразу — дає в катехизі о. Назар Лесюк, священник храму Святого Архистратига Михаїла УГКЦ у с. Печеніжин Івано-Франківської області. Цією катехизою він завершує цикл катехиз про внутрішню молитву, але заохочує не зупинятися й молитися регулярно.
Чому у своїй Євангелії Йоан жодного разу не називає матір Ісуса на ім'я? Що насправді означають суворі слова Христа «Що мені, жінко, і тобі?»? Про що мовчать порожні кам'яні посудини в Кані Галилейській? У програмі “Катехиза” викладач біблійних наук о. Володимир Куснєж відкриває деталі Нового Завіту.
Продовжуємо цикл катехиз разом з о. Міхалем Бранкевичем, духовним наставником Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», роздумуючи над тим, ким є людина, сотворена на образ і подобу Бога. «Ми покликані до блаженства, — наголошує в цій катехизі отець Міхал та зауважує: — Бог хоче показати нам правду, що стосується не нашого зовнішнього життя, а наших переживань. Маємо просити Бога зреалізувати блаженства, щоб пізнати радість і щастя».
Того часу прийшли до Ісуса Його мати й брати та не могли доступитися до Нього через натовп. І сповістили Йому: «Твоя мати і Твої брати стоять зовні, бажаючи побачити Тебе». А Він у відповідь сказав їм: «Моя мати й Мої брати – це ті, котрі Слово Боже слухають і виконують».