Голова референтури у справах родини Львівської Архієпархії УГКЦ говорив про виховання до родинного життя дітей та молоді.
"Ми своїх дітей маємо готувати до сім'ї вже з родини. Для кожної дитини приємно бачити власних батьків у подружжі. Коли молоді люди приходять на підготовку до шлюбу, я запитую: чи їх батьки є щасливі у подружжі? На що чую різні відповіді: "можливо", "не знаю". Отже, якщо батьки хочуть, аби їхні діти були щасливі, добре одружилися, то їм варто пам'ятати, що їх подружнє життя є прикладом для їх дітей, яке у дорослому віці може стати зразком для наслідування.
Школа сім'ї полягає у вихованні дитини не лише в ідеальних стосунках, але показувати, що існують конфліктні ситуації та вчити їх розв'язувати.
Ми, батьки, як усі люди є грішними, хочемо показати гарний, добрий приклад подружнього життя власним дітям, але можемо падати в спокусу. Тому молодятам кажу, не судіть своїх батьків за конфлікти, бо не знаєте, як складеться ваше життя. Дуже важливо пам'ятати: сваримось - миримось!
Важливо, щоб діти бачили, вашу щирість у стосунках, навіть, якщо посварилися, розуміємо свої слабкості, визнаємо перед дітьми і вміємо пробачати своїй другій половині. Тут велика роль чоловіка-захисника, щоб підійти, обійняти, порозмовляти, помиритися. Не можна давати волю емоціям, бо диявол тільки ретельно пильнує нагоду, щоб над святою тайною подружжя посміятися!"
У часи війни ми особливо гостро відчуваємо крихкість людського існування. Чи є смерть кінцем, чи лише початком? У новій катехезі отець Міхал Бранкевич розкриває зміст 12-го артикулу Символу віри — «Вірую у життя вічне». Дізнайтеся, як перспектива вічності допомагає долати страх, чому любов є головним критерієм нашого майбутнього суду та як підготувати серце до зустрічі з Творцем.
О. Юзеф Кухарчик, босий кармеліт, пояснює “темну ніч” як божественне запрошення до внутрішнього очищення та переходу від дитячої віри до духовної зрілості.
Отець-францисканець Микола Орач говорить про чесноту терпеливості, опираючись на середньовічний твір "Квіти святого Франциска".
О. Андрій Пальчик говорить про джерела філософії, виокремлюючи чотири головні джерела, які спонукають людину до філософування: досвід, подив, сумнів, межові ситуації. Отець наголошує, що справжня мудрість доступна лише Богові, а людина має перебувати у стані «вічного учня», зберігаючи простоту та відкритість до світу.
О.Григорій Рассоленко розпочинає цикл катехиз про Таїнство Примирення. Отець говорить про сповідь як необхідний засіб для відновлення дружби з Богом, яка руйнується тяжким гріхом.