15 жовтня - всесвітній день обізнаності про втрату дитини під час вагітності чи в перші тижні після народження. Втрата власної дитини є надзвичайно болючим досвідом. Батьки, які пережили таку втрату, потребують підтримки і розуміння як з боку своїх рідних, знайомих, так і медичного персоналу. Як допомогти таким людям, не збільшивши їхнього страждання, розповідає с. Юстина Голубець, ССНДМ, засновниця та голова організації Перинатальний хоспіс – Слід Життя.
З початком вагітності у жінки починає формуватися почуття материнства. У чоловіка, який довідується про вагітність дружини, також зароджується почуття батьківства, бажання захищати маму з дитиною. Однак, силою певних обставин не кожна вагітність може закінчитися народженням. Буває, що вагітність діагностують під час викидня або завмирання плоду в першому триместрі вагітності. Певні вади і відхилення, не сумісні з життям дитини, можуть з’явитися і пізніше, навіть під час самих пологів або впродовж першого місяця після народження.
В таких ситуаціях батьки відчувають себе безпомічними, оскільки не можуть врятувати життя своєї дитини. Їхні запитання “Чому? За що? А якби...” лише поглиблюють відчуття болю і безпорадності. Жінка, втративши дитину, може себе почувати відчуженою, не спроможною повірити, що це сталося саме з нею.
Справжньою допомогою в цей час будуть обійми, мовчазне слухання. Пізніше можна запропнувати запитання: Чи ця дитинка була колись голодна, чи їй було холодно, чи вона знає, що таке залишеність, самотність, зрада? Ні ж, вона від першого моменту існування в материнському лоні отримувала лише любов. Кожна мама скаже, що любила і з нетерпінням очікувала її. Тож сьогодні та дитинка вже перед Господом свідчить про своїх прекрасних, люблячих тата і маму.
Важливо також створити у батьків максимально позитивні спогади під час втрати дитини, порадити торкнутися і поцілувати її, знайти відповідний одяг та з пошаною поховати.
"Ми говоримо про Божу чесноту, яку може подарувати лише Бог", - о.Костянтин Морозов, настоятель парафії Матері Божої Ангельської у м.Вінниця, виголошує катехизу про Надію, яка є благодаттю Божою.
Катехеза з отцем Олександром Халаїмом покликана допомогти віднайти сенс життя у часи темряви.
У своїх роздумах священник звертається до контексту війни. За його словами, події війни крадуть у нас віру — зокрема через повторювані обіцянки, що «все скоро закінчиться», які не справджуються. Саме такі порожні очікування особливо травмують довіру до добра.
Як чинити, коли емоційні гойдалки розхитують внутрішній мир — слухайте в цій програмі.
Монах-кармеліт Віталій Козак виголосив чергову катехезу в ефірі Радіо Марія.
Це вже третя програма, в якій катехит розкриває тему пізнання істини та ролі віри. У попередніх випусках ішлося про людський розум як інструмент пізнання, а також про співпрацю розуму і віри.
У цій серії священник зосереджується на темі Божого об’явлення у процесі пізнання істини.
«Живіть не заради світу, а для Того, хто помер і воскрес заради тебе», — проголошує вслід за апостолом Павлом отець Роман Братковський, священник Донецького екзархату та лідер Харизматичної спільноти «Галілея».
У своїй катехезі він запрошує нас почути живе Слово апостола Павла, що кличе до радикального оновлення життя у Христі.
"Не бійтеся помилятися, а бійтеся повторювати помилки", - Теодор Рузвельт. Про витривалість у доброму до кінця розповідає отець Григорій Рогацький (згромадження Воплоченого Слова, УГКЦ, м. Івано-Франківськ).