"Пророцтвом можна виправити безнадійну ситуацію!" - отець Юрій Зелінський

ДАР ПРОРОЦТВА

Практика застосування

Дар, харизма пророцтва у вузькому розумінні — це «особливе послання з небес», це «говоріння від імені Бога», «представлення Божої волі». 
Пророцтво — це слово від Бога, яке виходить із Його уст і не повертається до Нього марним, але виконує те, для чого воно послане. На етапі Старого Завіту пророцтво найчастіше було закликом, зверненим до народу Божого, який мав призвести до зміни серця і навернення.     

На порозі Нового Заповіту, під час Тайної Вечері, Ісус сказав своїм апостолам: «Багато ще я маю вам повідати, та не перенесли б ви нині. Коли ж прийде Він, Дух Істини, то поведе вас до повної істини.» (Йо. 16, 12-13). В цих словах є прихований дар пророцтва.              

На етапі Нового Завіту функціональність пророцтва обмежена. Воно має будувати Церкву (як спільноту) через повчання, попередження, умовляння та розраду. Якщо воно має нам допомогти навернутися та виправити нашу поведінку, то пророцтво вже не звучить як якась погроза, вирок чи передбачення покарання. Воно найчастіше є втіхою, розрадою яка дає людині надію та запевнює про Божу присутність та допомогу.

На практиці пророцтва зазвичай являють собою короткі, позитивні речення, що заохочують до молитви та довіри до Бога. В пророцтвах дуже часто звучать слова про Божу любов, про Божий захист. Такі слова не суперечать Біблії. Такі слова завжди потрібні кожному. Харизма пророцтва, як і інші харизми, дається тим, хто близький до Бога і зберігає дитячу довіру, безпосередність і відвагу.
 Для виявлення цього дару дуже важлива молитва прославлення та поклоніння Богові, бо тоді Бог промовляє до нас найчастіше та найсильніше.

ПРОРОЧЕ СЛОВО та ПРОРОЧНЕ СЛУЖЕННЯ - це НЕВІД'ЄМНА ЧАСТИНА ПРОСЛАВЛЕННЯ. 

Апогеєм прославлення є власне пророче слово. Пророцтво на етапі Нового Завіту - це не передбачення майбутнього. Новозавітне пророцтво відрізняється від СЛУЖІННЯ ПРОРОКА, котрий передбачає майбутнє. Бог спеціально обмежив дію цього дару на благо Церкви трьома аспектами застосування, тобто: повчанням (настановою), умовлянням (попередженням) і втіхою (розрадою). Згідно з Посланням до Ефесян (4,11-12) 

СЛУЖІННЯ ПРОРОКА є одним з цих п'яти основних ДАРІВ УПРАВЛІННЯ, які в цьому біблійному тексті перечислюються. СЛУЖІННЯ ПРОРОКА - це постійне служіння в Церкві, а не тільки тоді, коли прийде від Бога пророче слово. 

ПРОРОЧНЕ СЛУЖІННЯ — ЦЕ ЗАВЖДИ ПРОЯВ БОЖОЇ РЕВНОСТІ ЗА СВОЮ ЦЕРКВУ. ДАР ПРОРОЦТВА не можна плутати з ПРОРОКУВАННЯМ, яке може виявитися у СЛУЖІННІ ПРОРОКА як через слово від Святого Духа, так і через його статус - посаду. Крім дару пророцтва у служінні пророка діють інші дари.Пророцтво важливіше за проповідь. Дехто вважає, що пророкувати і проповідувати — це одне й те саме. Ні. Все натхненне слово – це пророцтво, але духовний дар пророцтва не можна плутати з проповідуванням Слова Божого. "ПРОПОВІДУВАТИ" - означає "оголошувати", "заявляти", "кричати" або "розповідати". Мета дару пророцтва зовсім не та, щоби проповідувати. ПРОПОВІДЬ формується і виходить із твого природного розуму. ПРОРОЦТВО – це думки Святого Духа, висловлені надприродним чином. 

ПРОПОВІДЬ може бути натхненною і помазаною, але вона не є надприродною. ПРОРОЦТВО – це завжди надприродне висловлювання, яке дається через людину, помазану проголошувати багатства таїни Бога на користь Церкви", - розповів отець Юрій Зелінський.