Ангел Господній
Розарій
Літургія Східний обряд
Пісня Перемоги
Коронка до Божого Милосердя
Молитовна лінія
Дитяча катехиза
Обережно, магія!
Дитяча молитва
Дитяча катехиза
Розарій
Літургія годин (Бревіарій)
Св.Літургія з костелу св. Станіслава єпископа та мученика (Городок)
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Катехиза
Житія святих
Акафіст
Святий дня
Урочистість Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, що відзначається Католицькою Церквою 15 серпня, своїм корінням сягає п'ятого століття і широко поширена в усьому християнському світі. Одночасно, слід зазначити, що Новий Завіт ніколи не згадує про останні дні життя, смерті та Успіння Пресвятої Богородиці. Не існує Її могили, мощей та реліквій.
Літургійний культ Пресвятої Богородиці починається від Ефеського Собору 431 року, який окреслив догму про її Богоматеринство. У творах святих Отців до четвертого століття немає нічого про успіння Богоматері. Лише після IV сторіччя на основі передання церковні письменники починають писати про останні хвилини життя Пресвятої Богородиці. На Заході пише про це святий Григорій Турський, на Сході — єрусалимський патріарх Модест, святий Андрій Критський та святий Іван Дамаскин. Наприкінці VII і з початку VIII сторіч церковні письменники починають звертати увагу не тільки на Її чудесне успіння, але й на Її вознесіння на небо з тілом та душею.
В VI сторіччі цей празник отримує назву Успіння Пресвятої Богородиці. На Заході під впливом Сходу празник з'явився дещо пізніше. Його прийняли у Римі за часів Папи Сергія І (687-701), а з Риму він перейшов до інших країн.
Від Першого Ватиканського Собору (1869-1870) у римо-католицькій Церкві дедалі більше висловлювались побажання, щоб проголосити догмою загальну віру Церкви в чудесне Успіння і Внебовзяття Пречистої Богородиці. Це завдання, узагальнивши думки всіх єпископів Католицької Церкви, взяв на себе Папа Пій XII, який 1 листопада 1950 р. урочисто проголосив догмою віри, що «Непорочна Божа Мати, Приснодіва Марія, сповнивши біг Свого земного життя, була взята з тілом і душею до небесної слави».
В ефірі брат-капуцин Леонід Міхалець, священник римсько-католицької парафії у місті Красилів. Темою катехитичної науки є протиставлення християнського персоналізму сучасному індивідуалізму. Головна думка отця Леоніда полягає в тому, що кожна людина покликана стати дитиною Божою і увійти в життя Бога – а це можливо лише через любов. Християнський персоналізм, на його думку, не знецінює особистість, але навпаки – розкриває її гідність у спільноті та у взаєминах любові з Богом та ближніми.
У програмі отця Віталія Козака розглядається тема чутливості, інтуїції та внутрішньої цілісності жінки. Саме ця остання якість, як наголошує священник, і є проявом так званого «жіночого генія». Автор звертає увагу на приклади святих жінок, які зуміли повноцінно розкрити та втілити ці риси у своєму житті. На його думку, в сучасному світі особливо важливо, щоб жінка не втратила своєї жіночності та духовної глибини.
З дітьми потрібно говорити про віру серйозно — так само, як і з дорослими. У катехезі сестра Юлія Заводовська зі Згромадження Сестер від Ангелів (м. Вінниця) ділиться порадами, як доступно й водночас глибоко вести розмову з дітьми про ангелів.