Катехиза сестри Христини Кароль присвячена роману Оноре де Бальзака "Шагренева шкіра", який поєднує риси реалізму і фантастики та приніс перший гучний успіх автору.
Роман Оноре де Бальзака "Шагренава шкіра" - містично-філосфський твір з фантастичним виміром, який здатен дуже глибоко зачепити головні питання людського існування, віри, бажань і сенсу життя.
Слово "chagrin" з французької мови має два значення: шкіра віслюка та смуток.
Головним героєм роману є Рафаель де Валентен, якого автор показує у двох аспектах: до того, коли він отримує шагреневу шкіру і опісля. Так читач має змогу побачити два різних Рафаелі між якими лежить прірва.
Роман ділиться на три великі частини, перша з яких називається Талісман. На початку Бальзак описує юнака Рафаеля де Валентена, який програє останні гроші в казино та вирішує покінчити життя самогубством, кинувшись у Сену. Блукаючи Парижем молодик зайшов у антикварну крамницю, де розговорився з власником. Зрештою, Рафаель укладає угоду з старим антикваром та отримує дивовижний талісман - шматок шагреневої шкіри, розміром із лисячу шкурку, на звороті якої було попередження, що ціною виконання бажань є життя її власника.
Не дуже довіряючи запевненням антиквара, Рафаель все ж загадує перше бажання, яке одразу збувається, а шагренева шкіра зменшується.
У другій частині читач дізнається про історію життя і страждання Рафаеля до того моменту, як він отримав чарівну шкіру. Своєму другові Емілю юнак розповідає про історію свого роду, який розорився, а також історію прив'язаності до бідної дівчини Поліни та про своє нещасливе кохання до багатої і безсердечної графині Феодори.
Дві жінки: Поліна і Феодора - є антиподами. Головний герой вважає, що не може закохатися у бідну дівчину, яка його щиро любить, але уявляє, що повинен одружитись з багатою нареченою, тож вирішує закохатись у красуню Феодору, яка нехтує коханням юнака.
Третя частина має назву Агонія і розпочинається з того, що головний герой переконується у функціонуванні шагреневої шкіри. Ми бачимо Рафаеля, який отримує мільйонний статок і живе в розкішному будинку, але при цьому постійно намагається опановувати власні бажання і контролювати думки.
В італійській опері Рафаель знову зустрічається з Поліною, до якої повернувся з Індії багатий батько. Після зустрічі, молоді люди розуміють, що між ними існує щире кохання і вирішують одружитися.
З часом Поліна помічає початок смертельної хвороби Рафаеля. Бажаючи продовжити життя, юнак намагається всілякими способами розтягнути шкіру, але наука і техніка безсилі відсунути смерть. Зрештою, Рафаель де Валентен помирає на руках у Поліни.
Автор роману "Шагренева шкіри" ставить перед читачем питання: що таке бажання і скільки воно коштує?
Прекрасний юнак, який, здавалося, має все, усвідомлює, що кожне його бажання коштує певного відрізку життя.
А скільки б ми самі погодились заплатити за свої бажання, якби мали шагреневу шкіру? Які наші справжні бажання?
Сестра Христина Кароль
18–19 липня Всеукраїнський санктуарій Божої Матері Святого Скапулярію в Бердичеві знову стане місцем масштабного паломництва. Під гаслом «З Марією біля Серця Ісуса» сюди зберуться тисячі вірян з усієї України на спільну молитву, Святі Меси, нічне чування, Розарій та духовне оновлення. Про програму паломництва, найважливіші події цих днів і можливість прийняти святий Скапулярій як знак особливої опіки Пресвятої Богородиці розповідає отець-кармеліт, настоятель парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Бердичеві Рафал Мишковський.
У ранковій катехезі отець Вальдемар Павелець говорить про об’явлення Богородиці — в Люрді, Фатімі та Меджугор’ї — та про один незмінний заклик Марії: молитися і слухати Ісуса Христа.
У дев’ятнадцятій катехезі циклу «Людина між Богом і безоднею» отець Віталій Козак роздумує про внутрішній простір свободи та людей, які, втративши свободу зовнішню, не дозволили зламати свою совість, віру й здатність чинити добро. Чи може людина залишатися вільною посеред тиску, ув’язнення та найжорстокішої системи?
Ця катехиза єпископа Віталія Скомаровського пропонує глибокий погляд на духовні виклики війни в Україні. Замість пошуку простих відповідей на питання про причини страждань, владика розкриває справжню природу патріотизму та сили молитви, яка діє через віру та любов, а не через зовнішні форми чи «магічні» ритуали. Єпископ пояснює концепцію держави як «спільного дому» та наголошує на важливості подолання радянської ментальної спадщини через активне громадянське служіння та повагу до права.
Гумор - це форма свободи. Як продовжувати жити, пам'ятаючи, що Бог дає надію і є причиною нашої радості. Сестра Тетяна Богославець зі Згромадження Сестер Служниць Святого Духа виголосила катехизу про користь сміху, заохочуючи до гумору та жартів, що єднають і показують життєстійкість, щоб пережити непростий час війни.