Катехиза сестри Христини Кароль присвячена роману Оноре де Бальзака "Шагренева шкіра", який поєднує риси реалізму і фантастики та приніс перший гучний успіх автору.
Роман Оноре де Бальзака "Шагренава шкіра" - містично-філосфський твір з фантастичним виміром, який здатен дуже глибоко зачепити головні питання людського існування, віри, бажань і сенсу життя.
Слово "chagrin" з французької мови має два значення: шкіра віслюка та смуток.
Головним героєм роману є Рафаель де Валентен, якого автор показує у двох аспектах: до того, коли він отримує шагреневу шкіру і опісля. Так читач має змогу побачити два різних Рафаелі між якими лежить прірва.
Роман ділиться на три великі частини, перша з яких називається Талісман. На початку Бальзак описує юнака Рафаеля де Валентена, який програє останні гроші в казино та вирішує покінчити життя самогубством, кинувшись у Сену. Блукаючи Парижем молодик зайшов у антикварну крамницю, де розговорився з власником. Зрештою, Рафаель укладає угоду з старим антикваром та отримує дивовижний талісман - шматок шагреневої шкіри, розміром із лисячу шкурку, на звороті якої було попередження, що ціною виконання бажань є життя її власника.
Не дуже довіряючи запевненням антиквара, Рафаель все ж загадує перше бажання, яке одразу збувається, а шагренева шкіра зменшується.
У другій частині читач дізнається про історію життя і страждання Рафаеля до того моменту, як він отримав чарівну шкіру. Своєму другові Емілю юнак розповідає про історію свого роду, який розорився, а також історію прив'язаності до бідної дівчини Поліни та про своє нещасливе кохання до багатої і безсердечної графині Феодори.
Дві жінки: Поліна і Феодора - є антиподами. Головний герой вважає, що не може закохатися у бідну дівчину, яка його щиро любить, але уявляє, що повинен одружитись з багатою нареченою, тож вирішує закохатись у красуню Феодору, яка нехтує коханням юнака.
Третя частина має назву Агонія і розпочинається з того, що головний герой переконується у функціонуванні шагреневої шкіри. Ми бачимо Рафаеля, який отримує мільйонний статок і живе в розкішному будинку, але при цьому постійно намагається опановувати власні бажання і контролювати думки.
В італійській опері Рафаель знову зустрічається з Поліною, до якої повернувся з Індії багатий батько. Після зустрічі, молоді люди розуміють, що між ними існує щире кохання і вирішують одружитися.
З часом Поліна помічає початок смертельної хвороби Рафаеля. Бажаючи продовжити життя, юнак намагається всілякими способами розтягнути шкіру, але наука і техніка безсилі відсунути смерть. Зрештою, Рафаель де Валентен помирає на руках у Поліни.
Автор роману "Шагренева шкіри" ставить перед читачем питання: що таке бажання і скільки воно коштує?
Прекрасний юнак, який, здавалося, має все, усвідомлює, що кожне його бажання коштує певного відрізку життя.
А скільки б ми самі погодились заплатити за свої бажання, якби мали шагреневу шкіру? Які наші справжні бажання?
Сестра Христина Кароль
О. Андрій Пальчик говорить про джерела філософії, виокремлюючи чотири головні джерела, які спонукають людину до філософування: досвід, подив, сумнів, межові ситуації. Отець наголошує, що справжня мудрість доступна лише Богові, а людина має перебувати у стані «вічного учня», зберігаючи простоту та відкритість до світу.
О.Григорій Рассоленко розпочинає цикл катехиз про Таїнство Примирення. Отець говорить про сповідь як необхідний засіб для відновлення дружби з Богом, яка руйнується тяжким гріхом.
О.Тарас Фітьо, священник УГКЦ, батько чотирьох дітей, говорить про роль батька в житті дитини. Отець дає практичні поради, як-от «правило трьох хвилин», важливість батьківського благословення та вміння визнавати власні помилки.
У ранковій катехезі брат Андрій Немченко розмірковує над тим, хто є справжнім ворогом людини, та пояснює, чому Святе Письмо закликає бути духовно пильними. На прикладах зради Юди, досвіду екзорцизмів і реальних історій священник говорить про небезпеку відкриття себе для дії злого духа та нагадує, як християнин може зберегти духовний імунітет.
У 21-й катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» о. Віталій Козак роздумує над тим, як страх стає одним із найдієвіших інструментів поневолення людини. Спираючись на біблійну історію гріхопадіння, а також романи «Оповідь служниці» Маргарет Етвуд і «1984» Джорджа Орвелла, священик показує, чому люди нерідко добровільно відмовляються від свободи ще до того, як хтось почне їм погрожувати.