Слухати Радіо

Зараз в ефірі

20:00

Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)

В ефірі

Коротко про головне

21:00

Люди справи

22:00

Катехиза

23:00

Слово на кожен день

23:50

Літургія годин (Бревіарій)

00:00

Розарій

00:30

Катехиза

01:10

Школа лідерства

01:40

Духовні читання

02:00

Катехиза

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

04:40

Біблійні читання

05:00

Рецепти Життя

06:00

Дитяча катехиза

06:20

Голос народу, голос Божий

07:00

Св.Літургія з костелу св. Станіслава єпископа та мученика (Городок)

"Сповідуючи Символ віри можемо бути впевненим, що ми віримо так само, як Марія, апостоли та перші християни", - о. Олексій Самсонов

Поділитись з друзями
Створено: 2020-02-05
Передача: Катехиза

Катехизм Католицької Церкви твердить, що той, хто говорить: «Вірую», - говорить: «Я приймаю те, у пі, що ми віруємо». Спільність у вірі вимагає спільної мови віри, всіх, яка об’єднує всіх в цьому самому визнанні віри. Отож Апостольська Церква від початку виражала й передавала свою віру короткими, нормативними формулюваннями (Пор. Рим. 10, 9; 1 Кор. 15, 3-5 і т.п.). Але вже в дуже ранній період Церква забажала також зібрати найсуттєвіші елементи своєї віри в упорядкованих і стислих викладах, призначених передусім для кандидатів до Хрещення:


«Цей синтез віри було зроблено не на основі людських думок; але зі всього Письма вибрано найважливіші розділи, які подають одне вчення віри. І, як насіння гірчиці містить у маленькій зернині велику кількість паростків, так і цей короткий виклад віри вміщує у кількох словах ціле знання правдивої побожності, що міститься у Старому і Новому Завіті» (Св. Кирило Єрусалимський, Повчання катехитичні, 5, 12.).

187 Такі синтези віри називають «визнаннями віри», тому що вони коротко викладають віру, яку визнають християни, їх називають «Вірую» - за їх звичним першим словом, їх називають також «символами віри».

188 Грецьке слово σύμβολον означало половину розбитого або зламаного предмета (наприклад, печатки), який представляли як розпізнавальний знак. Зламані половинки з'єднувались, щоб підтвердити особу пред'явителя певної частини. Отже, символ віри є знаком розпізнавання та єдності віруючих. Σύμβολο означає також збірку, колекцію або підсумок змісту. Символ віри є збіркою головних правд віри. Звідси Й випливає, що він для катехизи служить першим й основним пунктом, на який слід покликатися.

189 Перше «визнання віри» відбувається під час Хрещення. «Символ віри» - це передусім хрещальний символ. Оскільки Хрещення проводиться «в ім'я Отця і Сина і Святого Духа» (Мт. 28, 19), правди віри, сповідувані при Хрещенні, представлені відповідно до їх відношення до трьох Осіб Святої Трійці.

190 Тому Символ віри поділяється на три частини: «Спочатку зображена Божа Природа Першої Особи і чудове діло творення; у другій частині представлено другу Божу Особу і таїнство Відкуплення людей; у третій - Третю Особу Божу, джерело і першопричину нашого освячення» (Римський Катехизм, 1, 1,4.). Це є «три глави нашої (хрещальної) печаті» (Св. Іриней Ліонський, Пояснення апостольської проповіді, 100.).

191 «Символ так розподілений на три (...) частини, щоб охопити різні і найбільш відповідні думки. Використовуючи порівняння, яке часто вживали Отці Церкви, ми ті думки назвемо членами. Позаяк частини тіла відрізняються окремими членами, так і в цьому визнанні віри ті речі, в які ми маємо чітко вірити і які відрізняти від інших, ми слушно й доречно називаємо членами» (Римський Катехизм, 1, 1,4.). Згідно з давньою традицією, засвідченою ще св. Амвросієм, звичайно нараховують дванадцять членів Символу віри, які символізують число апостолів (Пор. св. Амвросій, Пояснення Символу віри, 8.).

192 Упродовж століть були численні - відповідно до потреб різних епох - Визнання та Символи віри: Символи різних стародавніх і апостольських Церков (DS 1-64.), Символ «Quicumque», названий символом св. Афанасія (Пор. DS 75-76.), визнання віри деяких Церковних синодів і соборів (Толедського (XI Толедський Собор: DS 525-541.), Лютеранського (IV Латеранський Собор: DS 800-802.), Ліонського (II Ліонський Собор: DS 851-861.), Тридентського (Тридентський Собор: DS 1862-1870.) чи деяких Верховних Архиєреїв, як, наприклад, «Віра Дамаза» (Пор. DS 71-72.) або «Визнання віри Божого народу» Павла VI (1968) (Павло VI, « Sollemuis Professio fidei », Символ віри Народу Божого, Урочисте визнання віри.).

193 Жоден із символів, що виникли на різних етапах життя Церкви, не можна вважати застарілим або непотрібним. Вони сьогодні допомагають нам зрозуміти й поглибити віру всіх часів за допомогою різноманітних її викладів.

Між усіма Символами віри два займають зовсім особливе місце в житті Церкви:

194 Апостольський Символ віри, названий так тому, що він обґрунтовано вважається достовірним викладом апостольської віри. Це давній символ, який при Хрещенні вживали в Римській Церкві. Його великий авторитет походить з того, що «він є Символом, який оберігає Римська Церква, на престолі якої був Петро, перший із апостолів, і в яку він приніс загальну думку» (Св. Амвросій, Пояснення Символу віри, 1.)

195 Нікейсько-Константинопольський Символ віри має великий авторитет тому, що він є плодом двох перших Вселенських соборів (325 і 381 рр.). Він і сьогодні залишається спільним для всіх великих Церков Сходу і Заходу.

196 Наш виклад віри йтиме за Апостольським Символом віри, який є, так би мовити, «найстарішим римським катехизмом». Однак виклад доповнюватиметься постійним зверненням до Нікейсько-Константинопольського Символу віри, часто чіткішого й детальнішого.

197 Як у день нашого Хрещення, коли все наше життя довірене «такій нормі науки» (Рим. 6,17), приймімо Символ нашої віри, яка дає життя. З вірою проказувати Символ віри означає увійти у спільність з Богом Отцем, Сином і Святим Духом; це означає також - увійти у спільність з усією Церквою, яка передає нам віру і в лоні якої ми віруємо:

«Цей Символ є духовною печаткою, роздумуванням нашого серця, завжди присутнім оберегом; він, поза всяким сумнівом, є скарбом нашої душі» (Св. Амвросій, Пояснення Символу віри, 1.).


Відгуки

"Батьки мають відповідальність перед Богом за християнське виховання своїх дітей!" - отець Міхал Бранкевич

"Батьки мають відповідальність перед Богом за християнське виховання своїх дітей!" - отець Міхал Бранкевич

Читаємо документи ІІ Ватиканського собору і задумуємось над важливістю та фундаментальністю християнського виховання.
"Я чув, що хтось молився за навернення диявола, але я не раджу цього робити", - о.Андрій Педай

"Я чув, що хтось молився за навернення диявола, але я не раджу цього робити", - о.Андрій Педай

Отець Андрій Педай продовжує свій цикл катехез на основі творчості Федора Достоєвського. Це друга катехеза, де священник аналізує роман-трагедію "Біси". Під час катехези обговорювалася постать героя роману - Шигальова. Цей герой належить до таємної революційної організації "бісів", як називає їх Достоєвський. Автор катехези акцентує увагу на Шегальова, адже хоче показати певні тенденції, які відбувалися у IXX столітті. Отець Андрій ці події порівнює із сьогоденням.
"Люди, які не вміють дякувати, не можуть називатися віруючими!" - сестра Каміла Кармалюк

"Люди, які не вміють дякувати, не можуть називатися віруючими!" - сестра Каміла Кармалюк

Продовжуємо цикл програм "В Школі Непорочного Серця Марії" темою вдячності Богу.
"Гонитва за уподобаннями та поширенням фотографій свідчить про пустоту душі!" - отець Віталій Козак

"Гонитва за уподобаннями та поширенням фотографій свідчить про пустоту душі!" - отець Віталій Козак

Читаємо книгу святого Йоана від Хреста "Сходження на гору Кармель" та замислюємось про поверхову радість, яка випливає із земних благ.
За кого Ви вважаєте Христа сьогодні?

За кого Ви вважаєте Христа сьогодні?

Про Ісуса Христа, як Главу Церкви та про відношення до Сина Божого апостолів. Гість ефіру - настоятель парафії Святої Анни УГКЦ, місто Борислав, отець Роман Василів.
"Сили пекла не переможуть церкву бо її не можливо знищити", - отець Роман Василів.

Прямий ефір: Київ - Борислав