Слухати Радіо

Зараз в ефірі

01:40

Духовні читання

В ефірі

Катехиза

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

05:00

Резонанс

06:00

Дитяча катехиза

06:20

Голос народу, голос Божий

07:00

Св.Літургія з костелу св. Станіслава єпископа та мученика (Городок)

07:40

Дитяча катехиза

08:10

Житія святих

08:15

Слово на кожен день

09:00

Молитовна лінія

10:00

Розарій

10:30

У ваших намірах

11:00

Житія святих

11:20

Катехиза з о. Русланом Михалковим

12:00

Царице Неба

12:30

Концерт привітань та гарного настрою

"Сповідуючи Символ віри можемо бути впевненим, що ми віримо так само, як Марія, апостоли та перші християни", - о. Олексій Самсонов

Поділитись з друзями
Створено: 2020-02-05
Передача: Катехиза

Катехизм Католицької Церкви твердить, що той, хто говорить: «Вірую», - говорить: «Я приймаю те, у пі, що ми віруємо». Спільність у вірі вимагає спільної мови віри, всіх, яка об’єднує всіх в цьому самому визнанні віри. Отож Апостольська Церква від початку виражала й передавала свою віру короткими, нормативними формулюваннями (Пор. Рим. 10, 9; 1 Кор. 15, 3-5 і т.п.). Але вже в дуже ранній період Церква забажала також зібрати найсуттєвіші елементи своєї віри в упорядкованих і стислих викладах, призначених передусім для кандидатів до Хрещення:


«Цей синтез віри було зроблено не на основі людських думок; але зі всього Письма вибрано найважливіші розділи, які подають одне вчення віри. І, як насіння гірчиці містить у маленькій зернині велику кількість паростків, так і цей короткий виклад віри вміщує у кількох словах ціле знання правдивої побожності, що міститься у Старому і Новому Завіті» (Св. Кирило Єрусалимський, Повчання катехитичні, 5, 12.).

187 Такі синтези віри називають «визнаннями віри», тому що вони коротко викладають віру, яку визнають християни, їх називають «Вірую» - за їх звичним першим словом, їх називають також «символами віри».

188 Грецьке слово σύμβολον означало половину розбитого або зламаного предмета (наприклад, печатки), який представляли як розпізнавальний знак. Зламані половинки з'єднувались, щоб підтвердити особу пред'явителя певної частини. Отже, символ віри є знаком розпізнавання та єдності віруючих. Σύμβολο означає також збірку, колекцію або підсумок змісту. Символ віри є збіркою головних правд віри. Звідси Й випливає, що він для катехизи служить першим й основним пунктом, на який слід покликатися.

189 Перше «визнання віри» відбувається під час Хрещення. «Символ віри» - це передусім хрещальний символ. Оскільки Хрещення проводиться «в ім'я Отця і Сина і Святого Духа» (Мт. 28, 19), правди віри, сповідувані при Хрещенні, представлені відповідно до їх відношення до трьох Осіб Святої Трійці.

190 Тому Символ віри поділяється на три частини: «Спочатку зображена Божа Природа Першої Особи і чудове діло творення; у другій частині представлено другу Божу Особу і таїнство Відкуплення людей; у третій - Третю Особу Божу, джерело і першопричину нашого освячення» (Римський Катехизм, 1, 1,4.). Це є «три глави нашої (хрещальної) печаті» (Св. Іриней Ліонський, Пояснення апостольської проповіді, 100.).

191 «Символ так розподілений на три (...) частини, щоб охопити різні і найбільш відповідні думки. Використовуючи порівняння, яке часто вживали Отці Церкви, ми ті думки назвемо членами. Позаяк частини тіла відрізняються окремими членами, так і в цьому визнанні віри ті речі, в які ми маємо чітко вірити і які відрізняти від інших, ми слушно й доречно називаємо членами» (Римський Катехизм, 1, 1,4.). Згідно з давньою традицією, засвідченою ще св. Амвросієм, звичайно нараховують дванадцять членів Символу віри, які символізують число апостолів (Пор. св. Амвросій, Пояснення Символу віри, 8.).

192 Упродовж століть були численні - відповідно до потреб різних епох - Визнання та Символи віри: Символи різних стародавніх і апостольських Церков (DS 1-64.), Символ «Quicumque», названий символом св. Афанасія (Пор. DS 75-76.), визнання віри деяких Церковних синодів і соборів (Толедського (XI Толедський Собор: DS 525-541.), Лютеранського (IV Латеранський Собор: DS 800-802.), Ліонського (II Ліонський Собор: DS 851-861.), Тридентського (Тридентський Собор: DS 1862-1870.) чи деяких Верховних Архиєреїв, як, наприклад, «Віра Дамаза» (Пор. DS 71-72.) або «Визнання віри Божого народу» Павла VI (1968) (Павло VI, « Sollemuis Professio fidei », Символ віри Народу Божого, Урочисте визнання віри.).

193 Жоден із символів, що виникли на різних етапах життя Церкви, не можна вважати застарілим або непотрібним. Вони сьогодні допомагають нам зрозуміти й поглибити віру всіх часів за допомогою різноманітних її викладів.

Між усіма Символами віри два займають зовсім особливе місце в житті Церкви:

194 Апостольський Символ віри, названий так тому, що він обґрунтовано вважається достовірним викладом апостольської віри. Це давній символ, який при Хрещенні вживали в Римській Церкві. Його великий авторитет походить з того, що «він є Символом, який оберігає Римська Церква, на престолі якої був Петро, перший із апостолів, і в яку він приніс загальну думку» (Св. Амвросій, Пояснення Символу віри, 1.)

195 Нікейсько-Константинопольський Символ віри має великий авторитет тому, що він є плодом двох перших Вселенських соборів (325 і 381 рр.). Він і сьогодні залишається спільним для всіх великих Церков Сходу і Заходу.

196 Наш виклад віри йтиме за Апостольським Символом віри, який є, так би мовити, «найстарішим римським катехизмом». Однак виклад доповнюватиметься постійним зверненням до Нікейсько-Константинопольського Символу віри, часто чіткішого й детальнішого.

197 Як у день нашого Хрещення, коли все наше життя довірене «такій нормі науки» (Рим. 6,17), приймімо Символ нашої віри, яка дає життя. З вірою проказувати Символ віри означає увійти у спільність з Богом Отцем, Сином і Святим Духом; це означає також - увійти у спільність з усією Церквою, яка передає нам віру і в лоні якої ми віруємо:

«Цей Символ є духовною печаткою, роздумуванням нашого серця, завжди присутнім оберегом; він, поза всяким сумнівом, є скарбом нашої душі» (Св. Амвросій, Пояснення Символу віри, 1.).


Відгуки

"Коли є факт аборту, то винна не лише жінка, чоловік також має смертний гріх", - о.Тарас Фітьо

"Коли є факт аборту, то винна не лише жінка, чоловік також має смертний гріх", - о.Тарас Фітьо

В денній катехезі отець Тарас Фітьо розпочав говорити про сім основних функцій сім'ї. Катехит виділяє першою - прокреаційну функцію, це коли ми створюємо сім'ю і коли ми говоримо про сім'ю, як місце народження дітей. Сім'я - це добре середовище для доброго фізичного, психологічного виховання дитини. 
Також автор катехези приділив велику увагу питанням абортів загалом та ситуаціям, коли чоловік змушує дружину робити цей страшний гріх.
"Настоятелем обирали найменш здібного, щоб найкраще практикувати чесноту покори", - отець Міхал Бранкевич про практики чернечого життя

"Настоятелем обирали найменш здібного, щоб найкраще практикувати чесноту покори", - отець Міхал Бранкевич про практики чернечого життя

Священник говорив про Декрет про відновлення чернечого життя у документах Другого ватиканського собору.
"Отець Франциск Бляхніцький, коли очікував на вирок смертної кари, пережив своє навернення", - о. Ярослав Гонсьорек

"Отець Франциск Бляхніцький, коли очікував на вирок смертної кари, пережив своє навернення", - о. Ярослав Гонсьорек

В цьому році виповнюється 100 років з дня народження Слуги Божого отця Франциска Бляхніцького. На Радіо Марія вже сьомий рік поспіль отець Ярослав Гонсьорек проголошує катехези в контексті його духовності, але в цьому випуску ми вирішили нагадати вам про постать видатного священника. Під час програми почуєте історію життя засновника Оази Домашня Церква.
Як розумно виховувати підлітка?

Як розумно виховувати підлітка?

Цикл про виховання молодого покоління продовжив отець Вальдемар Павелець SAC. У цій програмі катехит говорив про мудре виховання підлітків.
Священник наводив життєві ситуації різних сімей, ілюструючи помилки батьків у спілкування з їхніми чадами.
"З нагоди Маріянського ювілею в парафіях, яких служать отці Маріяни, можна отримати відпусти", - о.Микола Бєлічев

"З нагоди Маріянського ювілею в парафіях, яких служать отці Маріяни, можна отримати відпусти", - о.Микола Бєлічев

В своїй черговій катехезі отець Микола Бєлічев продовжив говорити про книгу "Містична святиня Бога", а саме розглядав восьмий розділ, який називається "Світильник містичної святині". Автором цієї книги є святий засновник ордену отців Маріянів, отець Станіслав Папчинський. 
Напочатку катехези автор розповідає про відпусти, які можна отримати відвідавши парафії, де послуговують отці Маріяни. Ці відпусти пов'язані з ювілеєм, який пов’язаний з 350-літтям заснування ордену Маріянів.