Слухати Радіо

08:30

Годинки

В ефірі

Молитовна лінія

10:00

Розарій

10:30

У ваших намірах

11:00

Житія святих

11:20

Катехиза

12:00

Ангел Господній

12:20

Розарій

13:00

Свята Літургія з церкви Різдва Богородиці (Львів)

14:00

Пісня Перемоги

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:10

Молитовна лінія

15:40

Дитяча катехиза

16:00

Катехиза

16:45

Дитяча молитва

17:00

Дитяча катехиза

17:10

Розарій

17:45

Літургія годин (Бревіарій)

18:00

Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)

19:00

Молитовна лінія

Святі Кирил і Методій - просвітителі слов'ян

Сестра Дам'яна Галущак закінчила цикл програм про святих, які зробили вклад у творення Церкви, рівноапостольних Кирила та Методія.
КИРИЛО ТА МЕТОДІЙ – брати, засновники слов'янської писемності, місіонери, церковні діячі 2-ї пол. 9 ст. Канонізовані православною (дні пошанування: рівноапостольних братів – 11 травня за ст. ст.; пам'яті рівноапостольного Кирила – 14 лют. за ст. ст.; пам'яті рівноапостольного Методія, архієпископа Моравського – 6 квіт. за ст. ст.) та католицькою (день пошанування – 14 лют.) церквами. Їхня діяльність висвітлюється в багатьох латинських, грецьких і слов'янських текстах (найповніший список джерел наведено у 4-му томі "Кирило-Методіївські студії", Софія, 1984), з них найважливішими і найбільш близькими до часу їхнього життя є – "Просторе житіє Кирила", "Просторе житіє Методія", "Проложні житія", "Похвала Кирилу та Методію", "Італійська легенда", твори Анастасія Бібліотекаря (бл. 817–877, за ін. даними – 879; антипапа, церк. та політ. діяч), листи та інструкції рим. пап, документи нім. монастирів, Зальцбурзький меморандум. Найдавніші візант. (грец.) твори, в яких є повідомлення про діяльність К. та М., це житія, написані учнями К. та М., що датуються 11 ст. Згадки про діяльність братів у творах латиномовного світу датуються більш раннім часом. Основні біографічні відомості про них дослідники беруть з житій святих братів та похвальних їм слів, описи реальних подій у всіх цих джерелах подаються з агіографічних текстів (Агіогра́фія — жанр літератури, в якому описується життя святих, просвітлених, аскетів, монахів, монахинь чи ікон в будь-якій із світових релігій; агіогра́фія, наукова дисципліна, що вивчає історію написання житій).

Святі жили в період загострення суперечок між Римом та Константинополем (зокрема і з приводу приналежності новонавернутих слов'ян. народів до тієї чи ін. єпархії), боротьби короля Східнофранкського королівства Людовика Німецького зі слов'ян. князями, змагань двох константиноп. патріархів – Ігнатія (патріаршество 847–58 та 867–77) і Фотія (858–67 та 877–86), відновлення іконопошанування (843). Житія К. та М. називають Фотія покровителем братів. Ігнатій провадив лінію на погодження з Римом питань слов'ян. місії та слов'ян. богослужіння.

Кирило (чернече ім'я, світське ім'я – Костянтин; 827–14.02.869) – народився в м. Фесалоніки (слов'ян. назва – Солунь, нині м. Салоніки, Греція) у багатодітній родині знатної особи (був наймолодшим із 7 дітей); його батько Лев, за даними "Просторого житія Кирила", мав звання друнгарія (одне з високих звань у військ. та цивільній адміністрації Візантії). У житії повідомляється про любов Кирила до книжності та аскетизму, через що його іменували Філософом. У 14-літньому віці він відправився до Константинополя, там одним з його вчителів став Фотій (майбутній патріарх), а вчився він, нібито, разом з малолітнім імп. Михаїлом III. Уже через 3 місяці від початку занять він оволодів грамотою і почав опановувати "сім вільних наук". Коли підріс, то мав нагоду одружитися на гарній і багатій дівчині, однак відмовився від сімейного життя. Помітивши його аскетичний нахил, наставник К. призначив його бібліотекарем при соборі св. Софії в Константинополі (посада ця, однак, невідома для візант. практики, натомість характерна для римської). Взірцями для нього були кападокійські святі, зокрема Григорій Богослов. Викладав у школах, жив у монастирях (хоча не був монахом, чернечий постриг прийняв 869, перед самою смертю). Здійснив три місії: до арабів (бл. 851), до хозарів (бл. 861, разом з братом Методієм) і до слов'ян (бл. 863, також разом з Методієм). Під час місії до хозарів знайшов мощі св. Климента I Римського, у хозарській столиці разом з братом охрестив 200 осіб ("чаді"). У місію до слов'ян був відряджений на прохання великоморавського кн. Ростислава, надіслане ним до Константинополя, направити до Великоморавського князівства просвітителя, котрий міг би витлумачити Святі книги. Йому приписують створення слов'ян. азбуки (дослідники припускають, що нею була глаголиця, хоча його іменем названа ін. система письма – кирилиця). У слов'ян святі рівноапостольні провели, за різними джерелами, бл. 3 або 4 років і потім відправилися за наказом рим. папи Адріана II до Риму. По дорозі, у Венеції, відбулася їхня полеміка з "триязичниками" – противниками слов'ян. книжності та слов'ян. богослужіння. Помер у Римі. Похований у церкві св. Климента.

Першу версію "Просторого житія Кирила" написано, можливо, саме в Римі, фрагменти з неї потім були запозичені до Італійської легенди (написана між 876 та 880). У "Житії...", як припускають дослідники, вміщено фрагменти з творів самого Кирила (зокрема, з приписуваного йому гімну Клименту I Римському, а також з урочистого слова та короткої повісті, присвячених обретінню мощів святого). Тривалий час його вважали автором "Написания о правой вере", однак згодом було встановлено, що "Написання..." становить собою збірку перекладів віросповідання патріарха Никифора та низки ін. творів. Йому приписують полеміку зі скинутим патріархом-іконоборцем Іоанном VII Граматиком.

Методій (чернече ім'я, світське ім'я невідоме; р. н. між 810 і 820 – п. 06.04.885) – старший брат Кирила. Згідно з "Житієм...", був поставлений візант. імператором князем у "словенскому" князівстві, але по кількох роках адміністрування відмовився від світського життя, пішов до монастиря й став ченцем. Був ігуменом монастиря Поліхрон на азійському узбережжі Мармурового м. Супроводжував свого брата Кирила в місіях до хозарів і до слов'ян. По смерті Кирила перебував, на прохання кн. Коцела, у Паннонії. Висвячений у Римі на архієпископа Моравії і Паннонії. 870, згідно з рішенням з'їзду нім. єпископів у м. Зальцбург (це був період загострення боротьби між Людовиком Німецьким та слов'ян. князями і захоплення в полон одного з них, Святополка) був ув'язнений. Звільнений бл. 873, йому було заборонено слов'ян. богослужіння. Повернувся в Моравію й продовжив церк. діяльність. 879 рим. папа Іоанн VIII висловив невдоволення з приводу слов'ян. богослужіння і у зв'язку з цим Методій був викликаний до Риму. Під час його подорожі до Риму папа дозволив богослужіння слов'ян. мовою з певними обмеженнями. Між 881 та 883 відбулася його подорож до Константинополя. Останні роки життя мешкав у м. Велеград (нині місто в Чехії). Організував (за відомостями "Просторого житія Методія") переклад з грецької на слов'ян. усієї Біблії (за винятком Книг Маккавейських), а також Номоканону (див. Кормча) та "отеческих книг" (імовірно, патериків). Переклад було здійснено за 8 місяців. Є згадка про його угор. місію, але її датування помилкове, що робить цю згадку сумнівною. Вважається, що Методій є автором канона св. Димитрію Солунському.

Після смерті Методія його наступника – Горазда відсторонили від єпископії, слов'ян. богослужіння заборонили, а частину його учнів вигнали або продали в рабство до Венеції (згодом їх викупили чиновники візант. імператора).
Нині в Болгарії, Білорусі, Росії та Україні щорічно святкується День словян. к-ри та писемності; датою його проведення є день пошанування правосл. церквою рівноапостольних братів Кирила та Методія. Уряд Болгарії і РПЦ заснували ордени святих Кирила та Методія.

"Сатана має доступ до нас через слабкості і гріхи. Ми самі дозволяємо йому панувати над нами", - о.Андрій Немченко

"Сатана має доступ до нас через слабкості і гріхи. Ми самі дозволяємо йому панувати над нами", - о.Андрій Немченко

У програмі «У Ваших намірах» брат-францисканець Андрій Немченко розмірковує над темою страху: звідки він виникає, у чому полягає його небезпека і як він впливає на духовне життя. Священник чітко розрізняє страх перед Богом і страх перед небезпекою. За його словами, будь-який страх можна подолати – у цьому допомагають віра, молитва та довіра до Бога. Про практичні кроки у боротьбі зі страхами й фобіями брат Андрій розповідає у програмі.

2025-07-10 00:00:00
"Найбільша радість для мене - співпрацювати Богом. Це таємниця, яка захоплює", - брат Сергій Губицький

"Найбільша радість для мене - співпрацювати Богом. Це таємниця, яка захоплює", - брат Сергій Губицький

Про розпізнання дарів, час їхнього прояву та про те, як служити ними, розповідає монах-капуцин брат Сергій Губицький, настоятель монастиря Святого Йосифа Хрестителя у місті Старокостянтинів Хмельницької області. Брат Сергій не є священником, але його служіння охоплює багато напрямків. Він художник-іконописець, психолог, реставратор, скульптор, різьбяр по дереву, музикант, співак, агроном і господар. У програмі «У ваших намірах» брат ділиться своїм досвідом реалізації дарів як відповіддю на потреби часу та глибоким бажанням творити.

2025-07-09 00:00:00
"Меджуґорʼє — місце, де Марія торкається серця" — Наталя Галущак

"Меджуґорʼє — місце, де Марія торкається серця" — Наталя Галущак

Наталія Галущак розповідає про послання Богородиці з Меджугорʼя.Послання Богородиці з Меджугор'я — це регулярні звернення, які Діва Марія передає через кількох візіонерів, починаючи з 1981 року. Найбільш відомі щомісячні послання, що їх отримує візіонерка Марія Павлович (Лунетті) 25-го числа кожного місяця - про послання у програмі говорить редакторка та ведуча регіональної студії у Тернополі Наталя Галущак.
2025-07-08 00:00:00
Дні духовної віднови, на що важливо звернути увагу?

Дні духовної віднови, на що важливо звернути увагу?

У програмі «У Ваших намірах» отець Андрій Немченко розповідає про традицію днів духовної віднови, які зазвичай відзначають у перший четвер, п’ятницю та суботу кожного місяця. Ця практика пов’язана з особливим вшануванням Євхаристії, Пресвятого Серця Ісуса та Непорочного Серця Марії. Водночас священник наголошує, що зовнішні форми не мають стати порожнім ритуалом. Отець Андрій застерігає: важливо не лише дотримуватись умов, але й не втратити головного - глибини особистої віри. «Головна умова духовних практик - це любити молитву і Таїнства», – підкреслює він.

2025-07-04 00:00:00
"Паломництво вчить думати про Бога, і там відбувається багато навернень", - о.Андрій Немченко

"Паломництво вчить думати про Бога, і там відбувається багато навернень", - о.Андрій Немченко

Літо — це «гаряча» пора паломництв до відпустових місць.
У програмі «У Ваших намірах» отець Андрій Немченко ділиться роздумами про традицію паломництв.

Священник зауважує, що першим паломником в історії людства можна вважати Авраама — адже саме він, почувши голос Бога, вирушив у незнане, довірившись повністю Його Провидінню.

Отець Андрій також розмірковує над значенням слів «паломник» і «прочанин», підкреслюючи духовний зміст цих понять.

Маючи багаторічний досвід участі в піших прощах — до Бердичева, Чечельника та інших санктуаріїв — отець Андрій переконаний: хоча б раз у житті варто пройти пішки цей шлях. Бо паломництво — це не лише подорож у просторі, а насамперед шлях віри, довіри та особистої зустрічі з Богом.

2025-07-03 00:00:00