Слухати Радіо

Зараз в ефірі

11:20

Катехиза

В ефірі

Ангел Господній

12:20

Пісня Перемоги

13:00

Св.Літургія з храму Успіння Пресвятої Богородиці (Страдч)

14:00

Денний ефір

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:10

Молитовна лінія

15:20

Дитяча катехиза

15:45

В Родині Радіо Марія

16:00

Катехиза

16:45

Дитяча молитва

17:00

Дитяча катехиза

17:10

Новини

17:20

Голос народу, голос Божий

17:45

Літургія годин (Бревіарій)

18:00

Молитовна лінія

19:00

Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)

21:00

Вечірній ефір

22:00

Катехиза

22:40

Духовні читання

Святі Кирил і Методій - просвітителі слов'ян

Поділитись з друзями
Сестра Дам'яна Галущак закінчила цикл програм про святих, які зробили вклад у творення Церкви, рівноапостольних Кирила та Методія.
КИРИЛО ТА МЕТОДІЙ – брати, засновники слов'янської писемності, місіонери, церковні діячі 2-ї пол. 9 ст. Канонізовані православною (дні пошанування: рівноапостольних братів – 11 травня за ст. ст.; пам'яті рівноапостольного Кирила – 14 лют. за ст. ст.; пам'яті рівноапостольного Методія, архієпископа Моравського – 6 квіт. за ст. ст.) та католицькою (день пошанування – 14 лют.) церквами. Їхня діяльність висвітлюється в багатьох латинських, грецьких і слов'янських текстах (найповніший список джерел наведено у 4-му томі "Кирило-Методіївські студії", Софія, 1984), з них найважливішими і найбільш близькими до часу їхнього життя є – "Просторе житіє Кирила", "Просторе житіє Методія", "Проложні житія", "Похвала Кирилу та Методію", "Італійська легенда", твори Анастасія Бібліотекаря (бл. 817–877, за ін. даними – 879; антипапа, церк. та політ. діяч), листи та інструкції рим. пап, документи нім. монастирів, Зальцбурзький меморандум. Найдавніші візант. (грец.) твори, в яких є повідомлення про діяльність К. та М., це житія, написані учнями К. та М., що датуються 11 ст. Згадки про діяльність братів у творах латиномовного світу датуються більш раннім часом. Основні біографічні відомості про них дослідники беруть з житій святих братів та похвальних їм слів, описи реальних подій у всіх цих джерелах подаються з агіографічних текстів (Агіогра́фія — жанр літератури, в якому описується життя святих, просвітлених, аскетів, монахів, монахинь чи ікон в будь-якій із світових релігій; агіогра́фія, наукова дисципліна, що вивчає історію написання житій).

Святі жили в період загострення суперечок між Римом та Константинополем (зокрема і з приводу приналежності новонавернутих слов'ян. народів до тієї чи ін. єпархії), боротьби короля Східнофранкського королівства Людовика Німецького зі слов'ян. князями, змагань двох константиноп. патріархів – Ігнатія (патріаршество 847–58 та 867–77) і Фотія (858–67 та 877–86), відновлення іконопошанування (843). Житія К. та М. називають Фотія покровителем братів. Ігнатій провадив лінію на погодження з Римом питань слов'ян. місії та слов'ян. богослужіння.

Кирило (чернече ім'я, світське ім'я – Костянтин; 827–14.02.869) – народився в м. Фесалоніки (слов'ян. назва – Солунь, нині м. Салоніки, Греція) у багатодітній родині знатної особи (був наймолодшим із 7 дітей); його батько Лев, за даними "Просторого житія Кирила", мав звання друнгарія (одне з високих звань у військ. та цивільній адміністрації Візантії). У житії повідомляється про любов Кирила до книжності та аскетизму, через що його іменували Філософом. У 14-літньому віці він відправився до Константинополя, там одним з його вчителів став Фотій (майбутній патріарх), а вчився він, нібито, разом з малолітнім імп. Михаїлом III. Уже через 3 місяці від початку занять він оволодів грамотою і почав опановувати "сім вільних наук". Коли підріс, то мав нагоду одружитися на гарній і багатій дівчині, однак відмовився від сімейного життя. Помітивши його аскетичний нахил, наставник К. призначив його бібліотекарем при соборі св. Софії в Константинополі (посада ця, однак, невідома для візант. практики, натомість характерна для римської). Взірцями для нього були кападокійські святі, зокрема Григорій Богослов. Викладав у школах, жив у монастирях (хоча не був монахом, чернечий постриг прийняв 869, перед самою смертю). Здійснив три місії: до арабів (бл. 851), до хозарів (бл. 861, разом з братом Методієм) і до слов'ян (бл. 863, також разом з Методієм). Під час місії до хозарів знайшов мощі св. Климента I Римського, у хозарській столиці разом з братом охрестив 200 осіб ("чаді"). У місію до слов'ян був відряджений на прохання великоморавського кн. Ростислава, надіслане ним до Константинополя, направити до Великоморавського князівства просвітителя, котрий міг би витлумачити Святі книги. Йому приписують створення слов'ян. азбуки (дослідники припускають, що нею була глаголиця, хоча його іменем названа ін. система письма – кирилиця). У слов'ян святі рівноапостольні провели, за різними джерелами, бл. 3 або 4 років і потім відправилися за наказом рим. папи Адріана II до Риму. По дорозі, у Венеції, відбулася їхня полеміка з "триязичниками" – противниками слов'ян. книжності та слов'ян. богослужіння. Помер у Римі. Похований у церкві св. Климента.

Першу версію "Просторого житія Кирила" написано, можливо, саме в Римі, фрагменти з неї потім були запозичені до Італійської легенди (написана між 876 та 880). У "Житії...", як припускають дослідники, вміщено фрагменти з творів самого Кирила (зокрема, з приписуваного йому гімну Клименту I Римському, а також з урочистого слова та короткої повісті, присвячених обретінню мощів святого). Тривалий час його вважали автором "Написания о правой вере", однак згодом було встановлено, що "Написання..." становить собою збірку перекладів віросповідання патріарха Никифора та низки ін. творів. Йому приписують полеміку зі скинутим патріархом-іконоборцем Іоанном VII Граматиком.

Методій (чернече ім'я, світське ім'я невідоме; р. н. між 810 і 820 – п. 06.04.885) – старший брат Кирила. Згідно з "Житієм...", був поставлений візант. імператором князем у "словенскому" князівстві, але по кількох роках адміністрування відмовився від світського життя, пішов до монастиря й став ченцем. Був ігуменом монастиря Поліхрон на азійському узбережжі Мармурового м. Супроводжував свого брата Кирила в місіях до хозарів і до слов'ян. По смерті Кирила перебував, на прохання кн. Коцела, у Паннонії. Висвячений у Римі на архієпископа Моравії і Паннонії. 870, згідно з рішенням з'їзду нім. єпископів у м. Зальцбург (це був період загострення боротьби між Людовиком Німецьким та слов'ян. князями і захоплення в полон одного з них, Святополка) був ув'язнений. Звільнений бл. 873, йому було заборонено слов'ян. богослужіння. Повернувся в Моравію й продовжив церк. діяльність. 879 рим. папа Іоанн VIII висловив невдоволення з приводу слов'ян. богослужіння і у зв'язку з цим Методій був викликаний до Риму. Під час його подорожі до Риму папа дозволив богослужіння слов'ян. мовою з певними обмеженнями. Між 881 та 883 відбулася його подорож до Константинополя. Останні роки життя мешкав у м. Велеград (нині місто в Чехії). Організував (за відомостями "Просторого житія Методія") переклад з грецької на слов'ян. усієї Біблії (за винятком Книг Маккавейських), а також Номоканону (див. Кормча) та "отеческих книг" (імовірно, патериків). Переклад було здійснено за 8 місяців. Є згадка про його угор. місію, але її датування помилкове, що робить цю згадку сумнівною. Вважається, що Методій є автором канона св. Димитрію Солунському.

Після смерті Методія його наступника – Горазда відсторонили від єпископії, слов'ян. богослужіння заборонили, а частину його учнів вигнали або продали в рабство до Венеції (згодом їх викупили чиновники візант. імператора).
Нині в Болгарії, Білорусі, Росії та Україні щорічно святкується День словян. к-ри та писемності; датою його проведення є день пошанування правосл. церквою рівноапостольних братів Кирила та Методія. Уряд Болгарії і РПЦ заснували ордени святих Кирила та Методія.

Відгуки

"Бог прощає усім, хто навернувся!" - отець Станіслав Нуцковський

"Бог прощає усім, хто навернувся!" - отець Станіслав Нуцковський

Отець Станіслав Нуцковський говорить про пробачення та примирення.
У чому полягає таємниця стінопису "Таємна вечеря" Леонардо да Вінчі?

У чому полягає таємниця стінопису "Таємна вечеря" Леонардо да Вінчі?

Стефанія Демчук, кандидат історичних наук, асистент кафедри історії мистецтв, історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, розповідає про особливості створення та приховані таємниці стінопису Леонардо да Вінчі "Таємна вечеря"?
Якою є любов що здатна змінювати?

Якою є любов що здатна змінювати?

Отець Петро Франків говорить про любов, яка має силу змінювати людські серця.
Чому Євангеліє не цитує святого Йосифа? - відповідає отець Міхал Бранкевич

Чому Євангеліє не цитує святого Йосифа? - відповідає отець Міхал Бранкевич

19 березня Католицька Церква святкувала урочистість святого Йосифа Обручника.
Яким має бути справжній учитель?

Яким має бути справжній учитель?

Про якості, якими має володіти справжній учитель, щоб діти із задоволенням відвідували школу та виросли щасливими, говоримо з психологом Валентиною Осадчою.