У Чернігові збільшується інтерес до Церкви. До чого нас закликає Бог під час війни?

ЖИТТЯ В ЧЕРНІГОВІ
"Станом на сьогодні в Чернігові проживає 2\3 жителів. Люди активно повертаються в місто. Після воєнних дій тут розпочалася організоване прибирання та відновлення інфраструктури. Газу, електропостачання, води немає в місцях, які дуже постраждали від обстрілів. Лікарні та аптеки працюють в штатному режимі", - отець Петро Врублевський.

Люди сьогодні в Чернігові проявляють інтерес до духовності. Ті, хто залишалися в місті під час бомбардувань ревно продовжують відвідувати парафію. Також до нас приходять православні та люди, які ховалися у нас під час бомбардувань. Ми отримуємо позитивні відгуки та допомогу від місцевих людей.


ПОКЛИКАННЯ
Людина може бути дуже похилого віку, але має молоде серце. 
Одного разу до мене післі літургії підійшов чоловік, який допомагав рятувати людей під час бомбардувань, привозив їх до нашої парафії. Він прийшов на літургію помолитися бо отримав повістку до військомату. Саме тому я вирішив у цій катехизі говорити про покликання, оскільки повіска є своєрідним закликом до необхідних дій. В умовах війни багато молодих людей отримують покликання в армію, щоб виконати свій обов'язок. Багато чоловіків відчувають покликання до захисту держави. Але Церква також сьогодні відчуває загрозу бо війна може зайняти місце Бога в серцях людей.

Найчастіше визначення покликання - це боротьба, яка може тривати доволі довго. Папа говорить, що покликання - це завдання для вирішення якого потрібні самотність та тиша. Рцшення замісь мене ніхто не зробить, а прийняти його можна тільки тоді, коли я зустрінусь із собою. Дя цього потрібно щодня організовувати собі простір самотності для зустрічі з собою.

Простір тиші. Людина може боятися тишв та постійно перебуває в інформаційному просторі. Тому, для прийняття інтимного рішення потрібно почути себе в тиші та спокої. 

Перебуваючи в цих двох просторах (тиші та самотності) відбувається слухання: Господа, інших людей, слухання дійсності. Це потрібно для  зустрічі з самим собою.

Папа рекомендує під час перебування в тиші на самоті ставити правильні запитання: 

1. Що я знаю про самого себе?
2. Що дає справжню радість та смуток для мого серця?
3. Що це серце засмучує?
4. Як я  можу бути корисним для світу та Церкви?
5. Яке моє місце в Церкві та на Землі?
6. Які я маю здібності?
7. Чого можу навчитися, а чого ні?



Людина може все життя ставити собі запитання "Ким я є?" і отримувати різні відповіді в різні періоди свого життя. Але ще краще вірцючій особі шукати відповіді на : "Для кого я є?" А вже потім формується відповідь на питання: "Ким я є?"

Покликання - це моє завдання на моє життя, що я маю робити. Це завдання, яке мені дає друг Господь. Цей подарунок перемінить нас в того, хто залишить слід після себе.

Війна закінчиться, але що ти будеш робити далі?