Місіонер-облат Непорочної Діви Марії, отець Петро Врублевський Парафія зіслання Святого Духа, м.Чернігів. Про покликання як завдання від Друга-Господа на наше життя. "Покликання - це завдання на наше життя, що маю робити. Це мета, яку мені дає Господь".
ЖИТТЯ В ЧЕРНІГОВІ "Станом на сьогодні в Чернігові проживає 2\3 жителів. Люди активно повертаються в місто. Після воєнних дій тут розпочалася організоване прибирання та відновлення інфраструктури. Газу, електропостачання, води немає в місцях, які дуже постраждали від обстрілів. Лікарні та аптеки працюють в штатному режимі", - отець Петро Врублевський.
Люди сьогодні в Чернігові проявляють інтерес до духовності. Ті, хто залишалися в місті під час бомбардувань ревно продовжують відвідувати парафію. Також до нас приходять православні та люди, які ховалися у нас під час бомбардувань. Ми отримуємо позитивні відгуки та допомогу від місцевих людей.
ПОКЛИКАННЯ Людина може бути дуже похилого віку, але має молоде серце. Одного разу до мене післі літургії підійшов чоловік, який допомагав рятувати людей під час бомбардувань, привозив їх до нашої парафії. Він прийшов на літургію помолитися бо отримав повістку до військомату. Саме тому я вирішив у цій катехизі говорити про покликання, оскільки повіска є своєрідним закликом до необхідних дій. В умовах війни багато молодих людей отримують покликання в армію, щоб виконати свій обов'язок. Багато чоловіків відчувають покликання до захисту держави. Але Церква також сьогодні відчуває загрозу бо війна може зайняти місце Бога в серцях людей.
Найчастіше визначення покликання - це боротьба, яка може тривати доволі довго. Папа говорить, що покликання - це завдання для вирішення якого потрібні самотність та тиша. Рцшення замісь мене ніхто не зробить, а прийняти його можна тільки тоді, коли я зустрінусь із собою. Дя цього потрібно щодня організовувати собі простір самотності для зустрічі з собою.
Простір тиші. Людина може боятися тишв та постійно перебуває в інформаційному просторі. Тому, для прийняття інтимного рішення потрібно почути себе в тиші та спокої.
Перебуваючи в цих двох просторах (тиші та самотності) відбувається слухання: Господа, інших людей, слухання дійсності. Це потрібно для зустрічі з самим собою.
Папа рекомендує під час перебування в тиші на самоті ставити правильні запитання:
1. Що я знаю про самого себе? 2. Що дає справжню радість та смуток для мого серця? 3. Що це серце засмучує? 4. Як я можу бути корисним для світу та Церкви? 5. Яке моє місце в Церкві та на Землі? 6. Які я маю здібності? 7. Чого можу навчитися, а чого ні?
Людина може все життя ставити собі запитання "Ким я є?" і отримувати різні відповіді в різні періоди свого життя. Але ще краще вірцючій особі шукати відповіді на : "Для кого я є?" А вже потім формується відповідь на питання: "Ким я є?"
Покликання - це моє завдання на моє життя, що я маю робити. Це завдання, яке мені дає друг Господь. Цей подарунок перемінить нас в того, хто залишить слід після себе.
Кардинал з Бразилії Паоло Сезар Коста відвідав Україну. В ефірі він поділився враженнями від візиту до військового цвинтаря у Львові та Київського шпиталю, а також розповів про плани відвідати місця "тиші". "Бог створив людину і дав їй свободу - вільну волю. Однак, користуючись цією свободою, людина не завжди обирає добро. Це є однією з найбільших наших проблем. Зло існує і діє у світі. Але коли ми спрямовуємо розум до добра, Бог дарує благодать бути здатними на багато добрих справ", - про надію, яка народжується з віри, і закликає молитися кардинал Паоло Сезар Коста.
"Бог більший за наші уявлення про кордони. Його благодать діє там, де серце відкрите, де є прагнення добра, де є пошук правди", - отець Андрій Пальчик, настоятель парафії Матері Божої Чудотворного Медальйона у м.Мерефа Харківської області.
Про служіння та покликання в церкві розповідає делегат молоді від Харківсько-Запорізької дієцезії, Андрій Павлунік. Програма Комісії душпастирства молоді "Виховання - справа серця".
Катехеза протоієрея Віталія Храбатина, референта Пасторально-міграційного відділу УГКЦ, присвячена сенсу Святого Року, проголошеного Католицькою Церквою. У червні відбулася велелюдна проща українців до Рима, в якій отець Віталій також узяв участь. Основою для роздумів стали три проповіді Папи Франциска: на урочистість Тіла і Крові Христових, під час зустрічі з українськими паломниками та у неділю, коли тривало паломництво священників.
Про історію Ордену Кармелітів Босих та обіцянки, які дає Пресвята Діва Марія через носіння скапулярію чуємо від монахині, яка 26ий рік відкриває для себе багатство духовного шляху перебування у закритому ордені с.Марії Людмили Бога Отця Милосердного, м.Харків.