Дві історії врятованого життя через молитву та Слово Боже. В ефірі настоятель парафії Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії, отець Роман
Казьмерчак. Про звернення до сімей Святого Івана Павла ІІ. Також ви почуєте свідчення учасника бойових дій Володимира та пані Валерії, яка знайшла порятунок зі своєю дитинкою в "Домі захисту життя".
"Я на війні не бачив поганих людей серед побратимів. А коли повернувся додому то помітив, що поведінка місцевих більше наповнена злом чим на фронті. Коли побратими йшли на завдання то я завжди благословляв їх жартуючи. Одного разу хлопці збиралися йти в розвідку, але один повернувся та каже: "Дядь Володя, а чому Ви не благословили нас?". Завжди казав і кажу моїм військовим друзям - Моліться невпинно! Адже жодна молитва не зникає і ми це добре відчуваємо на фронті. Хочу запевнити радіослухачів Радіо Марія, щоб продовжували невпинно звертатися до Бога бо ми відчуваємо потужну силу та підтримку. Відбуваються чудеса. Наприклад, за секунду до пострілу ворожого снайпера я чомусь пригнувся і куля пролетіла поруч. Або нас не зміг розбити ворог, який вдесятеро перебільшував нас, - розповідає Володимир.
Історія Валерії. "Коли ми розлучилися із чоловіком я дізналася, що вагітна та хотіла зробити аборт. Але мій знайомий якому я розповіла про це сказав: "Якщо знаєш якісь молитви - молись". Я почала молитися та дійшла висновку, що буду народжувати. Мене дуже відмовляли знайомі та близькі, але я вибрала свій шлях. Я вдячна отцю Роману та Дому милосердя в Писарівці за допомогу та підтримку. В моєму рідному місці Авдіївка тривають бойові дії, назад немає куди повертатися", - розповідає пані Валерія.
Самотні вагітні жінки можуть отримати підтримку та захист, які надає "Дім захисту життя" в селі Писарівка, що на Хмельниччині. Тут кожна жінка в кризовій ситуації може знайти притулок, та місце проживання до народження дитини та після.
“Я мушу бути сильним”, “Без мене все розвалиться” - такі і подібні думки можуть час від часу з’являтися в людини, яка переживає величезну втому, але не може позбутися “синдрому рятівника”. “Є багато хрестів, які ми самі на себе накладаємо, - говорить військовий капелан о.Олександр Халаїм. - Сам Ісус Христос не завжди був доступний 24/7… Людина має відпочивати”.
«Так Бог забажав приходити в наше життя через посередників», — с. Юлія Заводовська зі Згромадження Сестер від Ангелів у м. Вінниці пригадує історію, в якій службова поїздка перетворилася на паломництво. Акцентуючи увагу на тому, що ми спасаємося разом — як одна Церква і спільнота, — сестра зауважує, що важливо прагнути бачити й шукати Бога на своєму життєвому шляху.
18–19 липня Всеукраїнський санктуарій Божої Матері Святого Скапулярію в Бердичеві знову стане місцем масштабного паломництва. Під гаслом «З Марією біля Серця Ісуса» сюди зберуться тисячі вірян з усієї України на спільну молитву, Святі Меси, нічне чування, Розарій та духовне оновлення. Про програму паломництва, найважливіші події цих днів і можливість прийняти святий Скапулярій як знак особливої опіки Пресвятої Богородиці розповідає отець-кармеліт, настоятель парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Бердичеві Рафал Мишковський.
У ранковій катехезі отець Вальдемар Павелець говорить про об’явлення Богородиці — в Люрді, Фатімі та Меджугор’ї — та про один незмінний заклик Марії: молитися і слухати Ісуса Христа.
У дев’ятнадцятій катехезі циклу «Людина між Богом і безоднею» отець Віталій Козак роздумує про внутрішній простір свободи та людей, які, втративши свободу зовнішню, не дозволили зламати свою совість, віру й здатність чинити добро. Чи може людина залишатися вільною посеред тиску, ув’язнення та найжорстокішої системи?