Дві історії врятованого життя через молитву та Слово Боже. В ефірі настоятель парафії Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії, отець Роман
Казьмерчак. Про звернення до сімей Святого Івана Павла ІІ. Також ви почуєте свідчення учасника бойових дій Володимира та пані Валерії, яка знайшла порятунок зі своєю дитинкою в "Домі захисту життя".
"Я на війні не бачив поганих людей серед побратимів. А коли повернувся додому то помітив, що поведінка місцевих більше наповнена злом чим на фронті. Коли побратими йшли на завдання то я завжди благословляв їх жартуючи. Одного разу хлопці збиралися йти в розвідку, але один повернувся та каже: "Дядь Володя, а чому Ви не благословили нас?". Завжди казав і кажу моїм військовим друзям - Моліться невпинно! Адже жодна молитва не зникає і ми це добре відчуваємо на фронті. Хочу запевнити радіослухачів Радіо Марія, щоб продовжували невпинно звертатися до Бога бо ми відчуваємо потужну силу та підтримку. Відбуваються чудеса. Наприклад, за секунду до пострілу ворожого снайпера я чомусь пригнувся і куля пролетіла поруч. Або нас не зміг розбити ворог, який вдесятеро перебільшував нас, - розповідає Володимир.
Історія Валерії. "Коли ми розлучилися із чоловіком я дізналася, що вагітна та хотіла зробити аборт. Але мій знайомий якому я розповіла про це сказав: "Якщо знаєш якісь молитви - молись". Я почала молитися та дійшла висновку, що буду народжувати. Мене дуже відмовляли знайомі та близькі, але я вибрала свій шлях. Я вдячна отцю Роману та Дому милосердя в Писарівці за допомогу та підтримку. В моєму рідному місці Авдіївка тривають бойові дії, назад немає куди повертатися", - розповідає пані Валерія.
Самотні вагітні жінки можуть отримати підтримку та захист, які надає "Дім захисту життя" в селі Писарівка, що на Хмельниччині. Тут кожна жінка в кризовій ситуації може знайти притулок, та місце проживання до народження дитини та після.
О. Кшиштоф Бузіковський, ОМІ, говорить про духовне значення страждань Богородиці. Марія була приниженою і через свою віру та любов розділила земну долю Ісуса, живучи в бідності та соціальному неприйнятті. Меч, який прошив серце Діви Марії, символізує не лише момент розп'яття, а й увесь її життєвий шлях, сповнений випробувань.
У цій катехизі о. Андрій Педай, директор БФ "Карітас Спес - Київ", вікарій парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в м. Києві, знайомить нас одразу із трьома італійськими святими: "святим робітником", "блаженною хворою на рак кісток" та "сліпою прикутою до ліжка, до якої ходять за порадою". Священник наголошує, що Бог виявляє себе в немічності, а метою нашого життя не може бути здоров'я, успіх чи кар'єра. Святість не походить з досконалості й знання, це спосіб життя у відданості Ісусу. Найважливіше, дозволити Богу себе вести.
На початку цієї катехизи отець Тарас Фітьо нагадує, що молитва — це стосунок мене і моєї сім’ї до Бога, та зауважує: «Якщо ми маємо чи плануємо мати сім’ю, дітей, важливо пам’ятати, що дорослі є прикладом для своїх дітей у молитві».
Священник УГКЦ та душпастир для українців у м. Клагенфурт, Австрія, пояснює, як можна побудувати ритм молитви та духовне життя в сім’ї.
У катехезі на «Радіо Марія» брат Микола Орач ділиться глибокою францисканською мудрістю про боротьбу зі спокусами, розкриваючи аскетичні повчання з книги «Квітки Святого Франциска». Дізнайтеся, чому духовні випробування є знаком Божої довіри, як здолати пастку знеохочення за допомогою притчі про сіяча та чому покора, радість і регулярна сповідь стають найміцнішою бронею проти підступів ворога.
Чи справді людина пробачила, якщо досі пам’ятає завдану їй рану і відчуває біль від пережитої образи? У катехезі сестра Божена Новоселець розповідає про різницю між прощенням, примиренням і довірою та пояснює, чому бажання простити, але неможливість зробити це зараз, не завжди означає відсутність доброї волі.