Біблійна катехиза отця Валентина Матушевського присвячена Євангелію від Йоана 14, 1-12. Цей уривок схожий на приватну розмову між друзями, у якій Ісус готує учнів до своєї відсутності, навчаючи їх віри та любові.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Хай не тривожиться ваше серце: віруєте в Бога і в Мене вірте. В домі Мого Отця багато осель. Якби так не було, то чи Я сказав би вам, що йду приготувати вам місце? І якщо піду та приготую вам місце, то Я знову прийду і візьму вас до себе, щоби де Я, там і ви були. А куди Я йду, ви дорогу знаєте». Каже Йому Тома: «Господи, ми не знаємо, куди Ти йдеш. Тож як можемо знати дорогу?» Ісус говорить йому: «Я є дорога, і правда, і життя! Ніхто не приходить до Отця, як через Мене. Якби ви Мене знали, то знали б і Мого Отця. І відтепер знаєте Його і бачили Його!» Каже Йому Филип: «Господи, покажи нам Отця, — і цього нам вистачить». Говорить йому Ісус: «Стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Филипе? Хто Мене бачив, той і Отця бачив. Як же ти говориш: “Покажи нам Отця?” Хіба ти не віриш, що Я є в Отці, й Отець є в Мені? Слова, які Я кажу вам, не від себе кажу. Отець, який у Мені перебуває, — Він і творить діла свої. Вірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені. Якщо ж ні, то через самі діла вірте. Воістину, воістину кажу вам, що той, хто вірить у Мене, діла, які Я роблю, робитиме і він — навіть більші від них чинитиме, бо Я іду до Отця.
Йн 14, 1-12
Ісус готує учнів до своєї відсутності, намагається заспокоїти їх. Щоб правильно заповнити пустоту, що виникає із-за відсутності Ісуса Христа та подолати всі випробування, пов'язані з Його смертю, потрібно мати віру і любов.
"Ми часто хочемо бачити зовнішні плоди нашої віри, але чи помічаємо цінність убогих засобів, які обирав Ісус?", - запрошує поглянути на власні засоби на шляху до вічності о. Станіслав Свурка, настоятель парафії Пресвятої Діви Марії з гори Кармель, модератор Руху Назаретських Родин.
Казки — це серйозна справа. Це перші “підручники” етики. Саме про це говорив у катехезі на Радіо Марія отець Олексій Самсонов, відкриваючи несподівану, але надзвичайно глибоку істину: казка формує серце людини ще до того, як вона навчиться розуміти абстракції. У своїй катехезі про Піноккіо о. Олексій звернув увагу на те, що справжні казки не просто розважають — вони виховують, лікують і відкривають духовну дійсність. Через образи, пригоди, труднощі й перемоги героїв дитина (а також дорослий!) вчиться розпізнавати добро і зло, довіряти, любити, жертвуватися, вірити в сенс страждання.
Торкатися безмежності Бога в особистій обмеженості через спілкування у молитві запрошує о. Михайло Станчишин, духівник спільнот багатодітних матерів в Україні, співзасновник та викладач Школи духовного супроводу "Єлеазар" у м. Брюховичі.
Що таке людина? Над цим запитанням продовжує роздумувати монах-кармеліт Віталій Козак у циклі катехиз "Антропологія святої Едити Штайн". У цій програмі йдеться про особистість як духовну форму. Ця катехиза про те, що означає бути особистістю і як її внутрішня форма утворює все буття людини. Перший важливий пункт цієї науки звучить так: "Особистість не дорівнює індивід, біологічна одиниця чи духовна сутність".
У катехизі о. Романа Братковського, лідера харизматичної спільноти "Галілея", довідуємося про найсильнішу зброю в сучасному світі - інформацію. Священник вчить розпізнавати джерело інформації та відповідно реагувати на неї.