о.Олег Саламон в катехезі далі розповідає про місійні подорожі святого апостола Павла, а саме зупиняє свою увагу на проповіді в Атенах на аеропагу (центральне місце, де збирались мужі, щоб дискутувати). Саме там св.Павло вперше звертається до язичників, які нічого спільного не мали з вірою юдеїв.
Бачимо Павла, який адаптує Євангеліє до нових умов, культури, до нових людей.
Після свого навернення Павло є дуже вразливий на справи істинної віри. Можемо тільки уявити, які емоції наповнювали Павла, коли він йшов по Атенах, дивився на ті різні вівтарі і святині та як його серце палало від того ідолопоклонства.
Дн 17, 22-32
Тоді Павло став посередині ареопагу й промовив: Мужі атенські! Із усього я бачу, що ви дуже побожні.
Бо, проходячи та оглядаючи святощі ваші, я знайшов також жертівника, що на ньому написано: Незнаному Богові. Ось Того, Кого навмання ви шануєте, Того я проповідую вам. Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в храмах, рукою збудованих, і Він не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все. І ввесь людський рід Він з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призначив окреслені доби й границі замешкання їх, щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас. Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: Навіть рід ми Його! Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми думати, що Божество подібне до золота, або срібла, чи до каменю, твору мистецтва чи людської вигадки. Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися, бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши.
Як ми використовуємо свою вільну волю? Чи обираємо власні думки і накладаємо цензуру, щоб запобігти вчинку гріха? Отець Віктор Матушевський, екзорцист Київсько-Житомирської дієцезії, настоятель парафії Христа Царя Всесвіту виголосив катехизу на тему вільної волі, яку ми отримуємо від Бога.
"Це повчання про Царство Небесне, про його суть, про те, що є важливим і що потрібно зробити для його осягнення". Третя програма про
блаженства з духовним отцем Вищої Духовної семінарії у Ворзелі, Києво-Житомирської дієцезії РКЦ,
Григорієм Рассоленком.
Третя програмана тему "Страждання та сенс життя: Зцілення через любов і участь у Христовому стражданні" в контексті антропології святої Едити Штайн. Гість програми - настоятель
Всеукраїнського санктуарію Матері
Божої Святого Скапулярію в Бердичеві, отець Віталій Козак.
Де й як знайти мир, коли здається, що навколо шторм з усіх сторін? Ми не контролюємо бурі, але як ми можемо навчитися керувати вітрилами запрошує до роздумів і дає духовні поради о.Олександр Халаїм, викладач Вищої Духовної Семінарії у с.Шаровечка та Вищої Духовної Семінарії у м.Ворзелі, директор Центру Святого Йоана Павла II.
Розпізнавати присутність та бачити дію Бога в своєму житті через іспит сумління пропонує сьогодні о.Михайло Станчишин, духівник спільнот багатодітних матерів в Україні, співзасновник та викладач Школи духовного супроводу "Єлеазар" у м.Брюховичі.