Тема про ангелів є однією з найвеличніших і найпрекрасніших у Святому Письмі та християнській традиції. Вона відкриває завісу над небесною реальністю, де незліченні духовні істоти перебувають у вічному стані захоплення, любові та поклоніння Творцю. У програмі про ангелів, які славлять Бога, говоримо з постійним катехитом Тернопільської студії отцем Василієм Іванівим, згромадження Найсвятішого Ізбавителя, УГКЦ.
Слово «ангел» (грецькою angelos) означає «вісник» або «посланець». Згідно з біблійним вченням, це безтілесні, духовні служебні духи, створені Богом раніше за видимий світ.
Їхнє існування сповнене глибокого сенсу: вони споглядають Божу славу напряму, без будь-яких завіс чи сумнівів.
Оскільки вони бачать досконалість, красу, святість та любов Бога у всій повноті, їхній природний відгук на це — вічна хвала і поклоніння. Для них славити Бога означає бути собою, виконувати своє найвище покликання.
Святе Письмо залишає нам кілька яскравих описів того, як ангели прославляють Всевишнього: видіння пророка Ісаї (Ісаї 6:2–3):
Пророк бачив Господа на високому престолі, а навколо Нього стояли Серафими (один із вищих ангельських чинів). Вони взивали один до одного: «Свят, свят, свят Господь Саваот! Вся земля повна слави Його!» Цей вигук, відомий у богослов'ї як Трисвяте, підкреслює абсолютну моральну чистоту і велич Бога.
Видіння апостола Івана в Книзі Об'явлення (Об'явлення 5:11–12): Іван почув голос багатьох ангелів навколо престолу (їхнє число було «тисячі тисяч і тьми тем»), які голосно промовляли: «Достойний Агнець закланий прийняти силу, і багатство, і мудрість, і міць, і честь, і славу, і благословення!»
Різдвяне славослов'я (Луки 2:13–14): Коли народився Ісус Христос, над Вифлеємом з'явилася «множина небесного війська», яка славила Бога словами: «Слава Богу на висотах, і на землі мир, в людях благовоління!» Це унікальний приклад того, як ангели радіють не лише небесній славі Бога, а й Його ділам спасіння для людства.
Розмова з дітьми про складні та болючі теми — це завжди іспит на чуйність, терпіння та любов. Діти відчувають тривогу й напругу дорослих, навіть коли ми мовчимо, тому відвертий діалог допомагає їм знайти опору у світі, що змінився, говоримо у програмі з монахом чину святого Василія Великого УГКЦ отцем Теодором Дутчаком.
"... Бог навідався до свого народу» походить із Євангелія від Луки 7:16. Ці слова вигукнув переляканий і водночас виповнений радістю натовп у місті Наїн, коли Ісус Христос здійснив одне з найзворушливіших див — воскресив єдиного сина бідної вдови.
Ця фраза є глибокою, як з богословської, так і з духовно-історичної точки зору. У програмі тематику розкриває монах згромадження Найсвятішого Ізбавителя УГКЦ отець Василь Іванів.
Господь завжди торкається найглибших питань віри, людських зусиль і Божого Промислу. Ця тема розкриває думку про те, що людина не залишається наодинці зі своїми турботами й навіть у повсякденних справах може відчувати Божу підтримку. У програмі про це розповідає редакторка Тернопільської студії Наталя Галущак.
«Любіть ворогів ваших, добро чиніте їм і позичайте, не чекаючи назад нічого» — є одними з найскладніших для сприйняття та виконання в усьому християнському вченні. Вони кидають виклик базовим людським інстинктам: самозахисту, справедливості та прагненню до взаємності, говоримо у програмі з монахом згромадження Найсвятішого Ізбавителя УГКЦ отцем Василієм Іванівим
«Не бійся, віднині будеш ловити людей» (Євангеліє від Луки 5:10) — один із найважливіших переломних моментів у Новому Заповіті. Ці слова знаменують момент, коли звичайний галілейський рибалка Симон (Петро) отримує нове покликання й стає апостолом. У програмі розкриваємо цю тему разом із монахом згромадження Найсвятішого Ізбавителя УГКЦ, отцем Василієм Іванівим.