"Не бійся віднині будеш ловити людей..." (Лк.5,10)

Ісус промовляє ці слова після того, як Петро та його друзі цілу ніч безрезультатно кидали сіті. За вказівкою Ісуса вони знову виходять на глибину й ловлять таку кількість риби, що сіті починають прориватися.

Перша реакція Петра на це диво — усвідомлення власної недосконалості: він припадає до колін Ісуса і каже: «Відійди від мене, Господи, бо я чоловік грішний!». Саме у відповідь на цей страх і благоговіння Ісус каже: «Не бійся…».

Подолання страху та відчуття неповноцінності («Не бійся»). Бог закликає людину до великого служіння не тоді, коли вона вважає себе ідеальною, а тоді, коли вона усвідомлює власну слабкість. Страх Петра перед святістю Христа Ісус долає милосердям: людина не повинна боятися Бога, який прийшов її спасти.

«Ловити людей» у сучасному контексті — це вміння знаходити підхід до сердець, підтримувати тих, хто «тоне» в депресії, зневірі чи життєвих кризах, і повертати їм надію.

Заклик «не бійся» є універсальною відповіддю на тривогу перед новими викликами, покликанням чи зміною життєвого шляху.