О. Микола Белічев, головний редактор книжки о. Дмитра Артьомова “Вступ до теології духовного життя”, коментує розділ, присвячений християнській аскезі.
Грецьке слово «аскеза» походить від дієслова askeo, що перекладається як «обробляти, створювати, тренувати” і означає сукупність дій, які повторювалися систематично з метою набуття певної навички або чеснот. Вони могли бути фізичними (здобуття навичок роботи або ведення бою), етичними (тренування розуму і волі) та релігійними (очищення та єднання з богами).
Аскеза в християнькому розумінні ставить за мету свободу від матеріального світу заради тісніших взаємин з Богом. Вона розвивається завдяки благодаті Бога, яка спонукає людину до покращення. Важливо зазначити, що вона є лише одним із допоміжних засобів на шляху духовного вдосконалення.
Аскетичні зусилля подібні до праці з ріллею. Добрий господар, засіявши свій город, докладає ще багато труду, щоби зібрати урожай: полить бур’яни, бореться зі шкідниками. Якщо ж відпочиватиме ціле літо і не реагуватиме на бур’яни, не дочекається доброго урожаю. Так само у духовному житті. Господь засіяв в нас добрі зерна. Однак, якщо ми не будемо співпрацювати з Божою благодаттю, докладати різноманітних зусиль, у тому числі і аскетичних, то в наших душах нічого не виросте.
Існує три специфічні види християнських аскетичних практик: аскеза розуму, самопожертва та надія. Аскеза розуму полягає в підпорядкуванні свого розуму істинам віри, які неможливо довести. Наприклад, ми визнаємо віру в Триєдиного Бога, однак збагнути цю істину людськими зусиллями ми не можемо.
Самопожертва передбачає відмову від того, що є привабливим, приємним і навіть добрим, заради вищого добра. Як приклад можна навести тих людей, які служать іншим, зокрема, волонтерів, добровольців і капеланів на фронті.
Надія є відповіддю на запитання “для чого ми докладаємо зусилля”? Аскетичні зусилля в християнсві не є цінністю самі по собі, вони спрямовані на вічну нагороду, на Царство Боже.
Запрошуємо вас до прослуховування нової катехези отця Віталія Козака, присвяченої антропології Едити Штайн. У центрі уваги — не біологічні функції чи соціальні ролі, а внутрішній образ чоловіка згідно з божественним задумом. Ця розмова допоможе жінкам краще зрозуміти своїх чоловіків, а чоловікам — віднайти свій внутрішній стержень і стати «співтворцями» у цьому світі.
Як ми переживаємо різдвяний час між святами Богоявлення та Хрещення Господнього, для чого святкуємо ці події, і куди вони нас ведуть? Отець Микола Бєлічев, головний редактор журналу "Слово між нами", запрошує до роздумів, які допоможуть нам свідомо переживати дні свят, у яких до нас об'являється Господь.
Про різні аспекти вшанування Діви Марії розповідає теолог-бібліст, священник Львівської архидієцезії Римо-Католицької Церкви, викладач біблійних дисциплін в інституті Святого Томи Аквінського, автор книги "Світ Біблії: подорож батьківщиною Ісуса Христа", отець Володимир Кусьнєж.
Про те, як Різдво впливає на нашу віру, дізнаємося від отця Олександра Могильного - священника парафії Матері Божої Ангельської у м. Вінниці.
У черговій катехезі на хвилях Радіо Марія священник Римсько-католицької Церкви о. Марек Рудзь роздумує над християнським розумінням часу й історії. Говорячи про поняття хроносу і кайросу, він запрошує побачити в часі не лише плин подій, а простір Божої дії та благословення.