О. Микола Белічев, головний редактор книжки о. Дмитра Артьомова “Вступ до теології духовного життя”, коментує розділ, присвячений християнській аскезі.
Грецьке слово «аскеза» походить від дієслова askeo, що перекладається як «обробляти, створювати, тренувати” і означає сукупність дій, які повторювалися систематично з метою набуття певної навички або чеснот. Вони могли бути фізичними (здобуття навичок роботи або ведення бою), етичними (тренування розуму і волі) та релігійними (очищення та єднання з богами).
Аскеза в християнькому розумінні ставить за мету свободу від матеріального світу заради тісніших взаємин з Богом. Вона розвивається завдяки благодаті Бога, яка спонукає людину до покращення. Важливо зазначити, що вона є лише одним із допоміжних засобів на шляху духовного вдосконалення.
Аскетичні зусилля подібні до праці з ріллею. Добрий господар, засіявши свій город, докладає ще багато труду, щоби зібрати урожай: полить бур’яни, бореться зі шкідниками. Якщо ж відпочиватиме ціле літо і не реагуватиме на бур’яни, не дочекається доброго урожаю. Так само у духовному житті. Господь засіяв в нас добрі зерна. Однак, якщо ми не будемо співпрацювати з Божою благодаттю, докладати різноманітних зусиль, у тому числі і аскетичних, то в наших душах нічого не виросте.
Існує три специфічні види християнських аскетичних практик: аскеза розуму, самопожертва та надія. Аскеза розуму полягає в підпорядкуванні свого розуму істинам віри, які неможливо довести. Наприклад, ми визнаємо віру в Триєдиного Бога, однак збагнути цю істину людськими зусиллями ми не можемо.
Самопожертва передбачає відмову від того, що є привабливим, приємним і навіть добрим, заради вищого добра. Як приклад можна навести тих людей, які служать іншим, зокрема, волонтерів, добровольців і капеланів на фронті.
Надія є відповіддю на запитання “для чого ми докладаємо зусилля”? Аскетичні зусилля в християнсві не є цінністю самі по собі, вони спрямовані на вічну нагороду, на Царство Боже.
У програмі «Радіо Марія» відбувся катехетичний дебют Михайла Сорокіна, викладача Інституту святого Томи Аквінського в Києві, який розпочав цикл «Псалом до душі». Перша зустріч була присвячена загальному розумінню псалмів, їхньому місцю в літургії та роздумам над першим псалмом.
Чи замислювалися ви над тим, що ваше життя почалося задовго до народження — у самому серці Бога? У черговому випуску Радіо Марія отець Кшиштоф Бузіковський розповідає про те, що означає бути створеним на образ Божий. Ви дізнаєтесь про недоторканний «санктуарій» всередині кожного з нас, про молитву як шлях до глибини та про Бога, який не боїться «забруднити руки», пригортаючи людину в її нещасті.
Монах-кармеліт отець Віталій Козак у восьмій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» говорить про небезпеку егоїзму, який видає себе за силу і чесноту. Священник застерігає: коли успіх і продуктивність стають мірилом істини, людина ризикує втратити здатність любити, прощати і бути милосердною.
Про самопрезентацію Бога у світлі Воскресіння Христа розповідає отець Олександр Могильний - священник парафії Матері Божої Ангельської у м. Вінниці.
Про явлення учням воскреслого Христа розповідає теолог-бібліст, священник Львівської архидієцезії Римсько-Католицької Церкви, викладач біблійних дисциплін в інституті Святого Томи Аквінського, автор книги "Світ Біблії: подорож батьківщиною Ісуса Христа", отець Володимир Кусьнєж.