О. Микола Белічев, головний редактор книжки о. Дмитра Артьомова “Вступ до теології духовного життя”, коментує розділ, присвячений християнській аскезі.
Грецьке слово «аскеза» походить від дієслова askeo, що перекладається як «обробляти, створювати, тренувати” і означає сукупність дій, які повторювалися систематично з метою набуття певної навички або чеснот. Вони могли бути фізичними (здобуття навичок роботи або ведення бою), етичними (тренування розуму і волі) та релігійними (очищення та єднання з богами).
Аскеза в християнькому розумінні ставить за мету свободу від матеріального світу заради тісніших взаємин з Богом. Вона розвивається завдяки благодаті Бога, яка спонукає людину до покращення. Важливо зазначити, що вона є лише одним із допоміжних засобів на шляху духовного вдосконалення.
Аскетичні зусилля подібні до праці з ріллею. Добрий господар, засіявши свій город, докладає ще багато труду, щоби зібрати урожай: полить бур’яни, бореться зі шкідниками. Якщо ж відпочиватиме ціле літо і не реагуватиме на бур’яни, не дочекається доброго урожаю. Так само у духовному житті. Господь засіяв в нас добрі зерна. Однак, якщо ми не будемо співпрацювати з Божою благодаттю, докладати різноманітних зусиль, у тому числі і аскетичних, то в наших душах нічого не виросте.
Існує три специфічні види християнських аскетичних практик: аскеза розуму, самопожертва та надія. Аскеза розуму полягає в підпорядкуванні свого розуму істинам віри, які неможливо довести. Наприклад, ми визнаємо віру в Триєдиного Бога, однак збагнути цю істину людськими зусиллями ми не можемо.
Самопожертва передбачає відмову від того, що є привабливим, приємним і навіть добрим, заради вищого добра. Як приклад можна навести тих людей, які служать іншим, зокрема, волонтерів, добровольців і капеланів на фронті.
Надія є відповіддю на запитання “для чого ми докладаємо зусилля”? Аскетичні зусилля в християнсві не є цінністю самі по собі, вони спрямовані на вічну нагороду, на Царство Боже.
У черговій програмі “Катехиза” брат-капуцин Олександр Могильний розглядає глибокий зв'язок між Серцем Бога та серцем людини.
У межах катехези на Радіо Марія отець Марек Рудзь ділиться особистим священницьким досвідом та роздумами про Найсвятіше Серце Ісуса. Чому любов є важливішою за суворе виконання правил, як біблійна справедливість пов’язана з милосердям та де шукати сили українським захисникам — слухайте у катехезі.
Зосереджуючись на титулі Діви Марії «Дзеркало справедливості», о. Матеуш Годек розкриває теологічне та практичне значення чесноти справедливості.
Чи є Біблія для вас лише книгою на полиці, чи живим джерелом сили? У катехезі на Радіо Марія сестри Люцина та Марія Марта Пшивара діляться практичними порадами, як навчитися по-справжньому чути голос Бога у щоденному галасі. Дізнайтеся, чому важливо починати з молитви до Святого Духа, як Боже Слово стає нашою «скелею» під час життєвих бур та чому для розмови з Творцем необхідна тиша без мобільних телефонів.
Чи відчуваєте ви, що втрачаєте землю під ногами? Здається, що старі способи вирішення проблем більше не діють, а небо над головою стало мовчазним? У цій катехезі сестра Божена Новоселиць розкриває глибокий духовний та психологічний зміст кризи. Вона пояснює, чому криза — це не трагедія чи ознака браку віри, а переломний момент (з грецької crisis — «рішення», «суд»), який дає шанс почати все заново, але вже по-іншому.