О. Микола Белічев, головний редактор книжки о. Дмитра Артьомова “Вступ до теології духовного життя”, коментує розділ, присвячений християнській аскезі.
Грецьке слово «аскеза» походить від дієслова askeo, що перекладається як «обробляти, створювати, тренувати” і означає сукупність дій, які повторювалися систематично з метою набуття певної навички або чеснот. Вони могли бути фізичними (здобуття навичок роботи або ведення бою), етичними (тренування розуму і волі) та релігійними (очищення та єднання з богами).
Аскеза в християнькому розумінні ставить за мету свободу від матеріального світу заради тісніших взаємин з Богом. Вона розвивається завдяки благодаті Бога, яка спонукає людину до покращення. Важливо зазначити, що вона є лише одним із допоміжних засобів на шляху духовного вдосконалення.
Аскетичні зусилля подібні до праці з ріллею. Добрий господар, засіявши свій город, докладає ще багато труду, щоби зібрати урожай: полить бур’яни, бореться зі шкідниками. Якщо ж відпочиватиме ціле літо і не реагуватиме на бур’яни, не дочекається доброго урожаю. Так само у духовному житті. Господь засіяв в нас добрі зерна. Однак, якщо ми не будемо співпрацювати з Божою благодаттю, докладати різноманітних зусиль, у тому числі і аскетичних, то в наших душах нічого не виросте.
Існує три специфічні види християнських аскетичних практик: аскеза розуму, самопожертва та надія. Аскеза розуму полягає в підпорядкуванні свого розуму істинам віри, які неможливо довести. Наприклад, ми визнаємо віру в Триєдиного Бога, однак збагнути цю істину людськими зусиллями ми не можемо.
Самопожертва передбачає відмову від того, що є привабливим, приємним і навіть добрим, заради вищого добра. Як приклад можна навести тих людей, які служать іншим, зокрема, волонтерів, добровольців і капеланів на фронті.
Надія є відповіддю на запитання “для чого ми докладаємо зусилля”? Аскетичні зусилля в християнсві не є цінністю самі по собі, вони спрямовані на вічну нагороду, на Царство Боже.
Ця катехиза присвячена підготовці до Різдва. Катехит наголошує на важливості збільшити молитву, особливо молитву Розарію: "Коли ти молишся Розарій, то сатана чує свист і втрачає орієнтир". За словами отця Збігнєва, так радить екзорцист. Далі катехит додає, що цей час призначений для пошуків Бога, для того, щоб Йому скеровувати свої запитання. Священник також застерігає від вживання алкоголю та об'їдання.
“У спільноті діє Святий Дух, і Його дія неймовірна”, - ділиться своїм досвідом приналежності до Неокатехуменальної спільноти Андрій Жаріков, волонтер Радіо Марія.
У катехизі про дві руки Бога отець Матвій Стибурський розповідає про Боже батьківство та материнство, пояснює, як ці риси ми маємо наслідувати у відношенні до себе та ближніх.
До уваги слухачів нова катехиза отця Віталія Козака. Це третя програма, де священник говорить про дружбу людини та Бога. В цьому циклі катехит навчає через призму досвіду святої Терези від Ісуса. Під час програми звучать думки святої Терези, які вона залишила у своїх творах.
Духовний отець семінарії у Ворзелі, Григорій Рассоленко, про важливість повернення людини до свого серця як центру життя. Роздуми в контексті четвертої енцикліки Папи Франциска "Dilexit nos".