Біблійні читання
Недільні читання
Молитовна лінія
Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)
Катехиза
Ангел Господній
Розарій
Літургія Східний обряд
Пісня Перемоги
Коронка до Божого Милосердя
Молитовна лінія
Дитяча катехиза
Обережно, магія!
Дитяча молитва
Дитяча катехиза
Розарій
Літургія годин (Бревіарій)
Св.Літургія з костелу св. Станіслава єпископа та мученика (Городок)
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Католицька блаженна, черниця Анна Катерина Еммеріх народилась 9 вересня 1774 р. у Косфельді, Вестфалії, що на теренах Священної Римської імперії. Згідно з церковним переданням, у батьків було дев’ятеро дітей, серед яких була і Анна Катерина, котра з раннього віку була відзначена своєї покірністю батькам, допомагаючи в домашніх справах. Батьки також помічали за нею неабияку набожність та схильність до молитовного життя. Близько трьох років Анна Катерина пропрацювала на сільськогосподарських роботах неподалік її дому. За цей час вона навчилась вишиванню. Під час праці у Косфельді, відвідуючи богослужіння, Анна Емеріх молиться про вступ до монастиря висловлюючи в молитві прагнення служити Богові.
У неї багато чимало прохань, звернень до різних орденів з проханням прийняти постриг, але скрізь була відмова. Проте в Мюнстері, в ордені св. Клари, була дана згода на прийняття її в монастир при одній умові – Анна Катерина повинна навчитись грі на органному інструменті. Отримавши згоду в батьків, майбутня черниця повертається знову у Косфельд і бере уроки в органіста Зентгена. Однак, навчитись грі на інструменті їй так і не вдалось. Бідність і злидні знову повернули її до звичної роботи, щоб хоча б якось прогодувати родину і себе.
Переломним моментом її життя був вступ разом з дочкою органіста Зентгена до монастиря у 1802 р. в м. Агнетенберзі у Августиніанський орден. Через рік часу, Анна Катерина повторила чернечі обітниці і могла повноцінно приступити до духовних справ. Своє чернече життя, монахиня проводила в духовних роздумах та мовчанні. В цей час вона часто хворіє та фізично знемагає. У 1811 р. Агнетенберзький монастир розформували у зв’язку з секуляризацією. Свій прилисток монахиня віднайшла у абата Ламберта, котрий втік з Франції до Німеччини. Однак, через короткий час, Анна Катерина знову тяжко захворіла і була прикутою до ліжка. Її хвороба – була кульмінацію і особливістю чернечої відданості. Саме в цей час, у неї почали проявлятись стигматизм. Терплячи хворобу в ліжку, центральне місце в житті Анни Катерини займали роздуми про страждання Сина Божого, Христа. Вона ані на мить не полишала думки про те, що Син Божий страждав набагато тяжче, ніж вона. Для неї було великим спасінням спів страждати разом з Христом, відчувати все те, що відчував Спаситель. Виходячи з одкровень та містичного досвіду Анни Катерини, вона змогла пережити це.
Містичні видіння та одкровення в цей час почали часто навідувати її. Для неї часто був з’явлений Син Божий, який страждав. У неї почали відкриватись рани на руках. Лікар Франц Везенер неодноразово спостерігав сильні болі, які переживала черниця будучи хворою. Результатом візитів до неї стали поворотним в його житті, так як наступні 11 років він безвідмовно служив її допомагаючи в усьому.
Анна Катерина Емеріх, згідно з переданням, мала лагідний характер і любов до людей. Вона завжди бачила бідних та знедолених. Навіть будучи лежачою на лікарняному ліжку, продовжувала шити одяг для бідних дітей. Кожен з відвідувачів отримував від неї слово потіхи та настанов. В стилі її спілкування завжди була дружелюбність.
Важливою для творчої спадщини та запису містичних переживань Анни Катерини була зустріч у 1818 р. з Клеменсом Брентано. Весь час протягом 5 років він записував усі видіння та одкровення.
У 1823 р. черниця відчула значну втрату фізичних сил і 9 лютого 1824 р. померла в Дюльмені.
Святий папа Йоан Павло ІІ переглянув життя та спадщину Анни Катерини. Результатом було зарахування її римо – католицькою до лику блаженних 3 жовтня 2004 року.
Американський режисер та кіноактор Мел Гібсон використав матеріали видінь, переживань стражаднь Христа з опису Анни Катерини для фільму «Страсті Христові». Частини сюжету бичування, розп’яття значною мірою були використані Гібсоном в інтерпретації видінь та стигматизму цієї монахині.