Того часу прийшли до Ісуса садукеї — ті, які кажуть, нібито немає воскресіння, — і запитують Його, кажучи: «Учителю, Мойсей написав нам, що коли в когось помре брат і залишить дружину, а дітей не залишить, то нехай візьме брат дружину померлого та й збудить потомство своєму братові. Було сім братів. Перший узяв дружину, але помер, не залишивши потомства. Другий узяв її, і він помер, не залишивши потомства; і третій так само.
І так семеро, — і не залишили по собі потомства. Після всіх померла й жінка. У воскресінні, коли вони воскреснуть, кому з них буде вона дружиною? Адже семеро її мали за дружину!» Ісус сказав їм: «Хіба не тому ви помиляєтеся, що не знаєте ні Писання, ні Божої сили? Адже коли воскреснуть із мертвих, то не одружуються і не виходять заміж, але є такими, як ангели на небі. А про мертвих, що вони воскресають, хіба ви не читали в книзі Мойсея про те, що сказав йому Бог біля куща: “Я — Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова?” Він не є Богом мертвих, а живих! Ви дуже помиляєтеся!»
Того часу Ісус, підвівши очі на своїх учнів, почав говорити:
«Блаженні вбогі, бо ваше є Царство Боже.
Блаженні голодні тепер, тому що ви насититеся.
Блаженні ви, котрі плачете тепер, бо ви будете сміятись.
Народження Ісуса Христа відбулося так. Коли Його мати Марія була призначена за дружину Йосифові, перш ніж вони зійшлися, виявилося, що вона мала в лоні від Духа Святого. А Йосиф, її чоловік, будучи праведним і не бажаючи її виставити на сором, вирішив таємно віддалити її.
Чому «Одіссея» хвилює людей уже майже 3000 років? Бо це не лише міф про воїна, який повертається з війни. Це історія кожного, хто шукає дорогу додому — до себе, вірності та Бога.
Сталося в іншу суботу, коли увійшов Ісус до синагоги й навчав, був там чоловік, права рука якого була всохлою. Книжники й фарисеї стежили за Ним, чи зцілятиме в суботу, аби знайти звинувачення проти Нього.
Того часу фарисеї і книжники сказали Ісусу: «Учні Йоана часто постять і моляться, учні фарисеїв також, а Твої їдять і п’ють».