"Чому Церква назвала 24-річну дівчину своєю вчителькою?" - катехеза о.Ігоря Шклярука

"У людей це неможливо, — але не в Бога; у Бога бо все можливе", — цитує Євангеліє (від Марка 10: 27б) отець Ігор, говорячи про Святу, яка народилася в звичайній християнській родині і шукала власну дорогу. "Я шукаю малу дорогу — просту і коротку", — каже Свята Терезка в своєму щоденнику.

Покора і довіра — одні з основних рис на шляху Святої Терезки, яку вона починає з визнання власної слабкості і малості. Разом із цим Тереза була вольовою дівчиною і намагалася використати навіть найменші дари, які мала, щоб проявити свою любов до Бога.

З яких звичайних речей і вчинків я можу зібрати свій "букет для Ісуса"? Торкаючись до життя цієї Святої, роздумуємо над власною "маленькою дорогою".
Терезка бачить себе як ту, кого провадить Господь, дозволяючи собі бути духовною  маленькою дитиною. Але разом із тим, що залишила по собі Свята, ми бачимо духовного "велетня". За 24 роки земного життя Терезка змогла досягти святості. Її вела любов не на рівні почуттів, а на рівні власної волі: "Я хочу любити тебе, Боже". Саме цей вибір приймає Терезка, попри хворобу, труднощі та переживання в різні періоди життя.

Багато людей відчувають перфекціонізм, але Свята Маленька Терезка вчить нас почати з малого. Господь дуже цінує це мале, адже ми є діти для Нього.  "Я хочу бути як м'ячик у твоїх руках, роби з мене, що забажаєш", — каже Тереза, знаючи, що Бог її любить і зробить тільки на краще.
Завдяки пошуку покликання у покликанні — що саме я можу зробити, окрім власного спасіння, в історії спасіння світу, — Терезка знаходить своє покликання: бути "любов'ю в серці Церкви".