Спілкувалися з Олегом Следем, психологом, психотерапевтом та Вікторією Кондратюк, психологинею Острозької академії на тему: "Психологія чоловіка та жінки: чому ми різні?".
"Насправді, чоловіки не знають чого хочуть жінки, думаю, що і жінкам невідомо, що бажає їх чоловік, адже це питання зрілих стосунків. Для того, щоб пізнати чого хоче інша людина треба запитати, заговорити - в основі є завжди спілкування", - радить Олег Следь.
"Має бути прагнення людини пізнавати іншу особу. Існують дві крайнощі: коли люди давно знайомі, наче дуже добре знають одне одного або якщо особа не бажає пізнавати внутрішній світ другої половинки, їй не цікаво дізнаватися, навіщо старатися", - розповідає Вікторія Кондратюк.
"Жінки насправді більше схильні говорити, ніж чоловіки, за дослідженнями науковців, але ще багато впливають наші особисті рамки, психологічні. Це закладається з дитинства.
Читала книгу Джона Грея "Чоловіки – з Марса, жінки – з Венери", але я її дуже не люблю, - ділиться гостя. - У мене враження, що автор, зібравши різні наукові теорії, бажав показати, що нам немає змісту намагатися наблизитися та навчитися жити разом, наче це не можливо.
Так, ми є різні, чоловіки та жінки, і будучи разом, створюємо третю планету, яка стає неймовірною через нашу єдність та бажання вдосконалюватися, долаючи різні перешкоди".
Ми наближаємося до кінця нашої підготовки до повної посвяти. Всі наші розважання показали, якою прекрасною і доречною є ця постава. Найвищий вчинок любові тут на землі є водночас найбільш зрозумілим. Так від величі серця, свідомо і з доброї волі ми хочемо здійснити цю посвяту, яка є єдиною доречною відповіддю на Божу любов.
Коли ми все краще пізнаємо Христа, коли ми все вірніше слідуємо за Ним і зі все більшою любов’ю приймаємо Його у Святому Причасті, тоді ми поступово перетворюємося на Нього. Але кому ж більше знати про закони такого внутрішнього перетворення і зростання Христа в нас, як не Матері, яка на собі пізнала істинність слів Предтечі: «Йому треба рости, а мені маліти»?
У хрещенні ми вперше визнали Христа. Урочистою обітницею ми посвятили себе на служіння Йому. Але як легко ми переступаємо через ці священні зобов’язання! А ми ж таки є безроздільною власністю Христа. Тож підтвердимо цю тотальну залежність, свідомо здійснюючи свою посвяту Ісусові через Марію. Тоді наша Небесна Мати допоможе нам вірніше виконувати свою хрестильну обітницю в майбутньому.
Щоби виявити Христові нашу взаємну любов, спочатку ми повинні намагатися якнайкраще Його пізнати. Це відбувається через читання з вірою Святого Письма і роздуми з любов’ю. І в цьому Марія є для нас взірцем, як сказано про Неї: «Марія ж зберігала всі ці слова, беручи до свого серця» (Лк 2,19).
Перед своєю смертю Ісус Христос дав нам два великі подарунки: своє Тіло і свою Кров у Пресвятому Таїнстві Євхаристії, а також свою Матір. У Святому Причасті ми приймаємо Тіло, яке Ісус отримав від Марії. Тому не може бути жодного протиставлення справжньої любові до Марії і літургійно-євхаристійної побожності.