Того часу почув і цар Ірод, оскільки явним стало Ім’я Ісуса, і люди говорили, що це — Йоан Хреститель устав з мертвих, тому й такі могутні сили діють у Ньому. Інші ж казали, що це — Ілля, ще інші говорили, що це — пророк, як один із пророків. А Ірод, почувши, сказав: «Той Йоан, якому я відтяв голову, це він воскреснув!»
Адже сам Ірод, пославши воїнів, схопив Йоана і посадив його у в’язницю через Іродіяду, дружину свого брата Филипа, бо одружився з нею. А Йоан казав Іродові: «Не дозволено мати тобі жінку твого брата!» Тож Іродіяда таїла злобу на нього й бажала його вбити, та не могла. Бо Ірод боявся Йоана, знаючи його як чоловіка праведного та святого, й оберігав його, а слухаючи, відчував сильну розгубленість, але слухав охоче. Як настав слушний день, коли Ірод з нагоди дня свого народження влаштував бенкет для своїх вельмож, тисяцьких, галілейських старшин, увійшла дочка Іродіяди і, танцюючи, догодила Іродові й тим, які з ним сиділи при столі. Цар же сказав дівчині: «Проси в мене, чого тільки хочеш, і дам тобі!» І він сильно поклявся їй: «Чого тільки попросиш у мене, дам тобі, хоч би й півцарства мого». І вона, вийшовши, запитала в матері: «Що мені попросити?» Та ж сказала: «Голови Йоана Хрестителя!» І, повернувшись відразу з поспіхом до царя, вона попросила, кажучи: «Хочу, щоб ти негайно дав мені на полумиску голову Йоана Хрестителя!» І цар сильно засмутився, але через клятву й тих, які сиділи при столі, він не захотів їй відмовити. Тож відразу цар послав ката, наказавши принести його голову. Той пішов, відтяв його голову у в’язниці та приніс його голову на полумиску, дав дівчині, а дівчина віднесла її своїй матері. А коли його учні почули, то прийшли, взяли тіло і поклали його в гробниці.
Коли, згідно із Законом Мойсея, виповнилися дні їхнього очищення, то Ісусові батьки принесли Його до Єрусалима, щоби поставити перед Господом, як то записано в Господньому Законі: «Кожне немовля чоловічої статі, яке відкриває материнську утробу, святе для Господа назване буде».
За днів Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета. Вони обоє були праведні перед Богом, ходячи непорочно у всіх Господніх заповідях і наказах. Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна, й обоє постаріли в днях своїх.
Книга родоводу Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама. Авраам породив Ісаака, Ісаак же породив Якова, Яків же породив Юду і братів його. Юда ж породив Фареса та Зари від Тамари. Фарес же породив Есрома. Есром же породив Арама. Арам же породив Амінадава. Амінадав же породив Наасона. Наасон же породив Салмона. Салмон же породив Вооза від Рахави. Вооз же породив Овида від Рути. Овид же породив Єссея. Єссей же породив Давида, царя.
Того часу Ісус сказав первосвященикам і старшим народу: «Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: “Сину, іди попрацюй сьогодні у винограднику!” Той же у відповідь сказав: “Не хочу!” Та пізніше, розкаявшись, пішов.
Того часу, коли Ісус увійшов у храм, до Нього, як Він навчав, підійшли первосвященики та старші народу і запитали: «Якою владою Ти це робиш? І хто Тобі дав цю владу?» У відповідь Ісус сказав їм: «Задам і Я вам одне запитання. Якщо на нього відповісте Мені, то і Я вам скажу, якою владою Я це чиню: хрещення Йоанове звідки було? З неба чи від людей?» Вони ж роздумували між собою: «Якщо скажемо: “З неба”, Він відкаже нам: “То чому ви не повірили йому?” Якщо ж скажемо, “Від людей”, то боїмося народу, бо всі вважають Йоана за пророка». Тож у відповідь вони Ісусові сказали: «Не знаємо!» Тоді й Він промовив до них: «І Я не скажу вам, якою владою Я це чиню!»