Того часу Ісус сказав: «Воістину, воістину кажу вам: хто не входить до овечої кошари дверима, але перелазить через верх деінде, той злодій і розбійник, а хто входить дверима, той пастир овець.
Йому одвірний відчиняє, і вівці слухаються його голосу; і він кличе своїх овець по імені й виводить їх. Коли він усіх своїх овець повиводить, то йде перед ними, а вівці йдуть слідом за ним, бо знають його голос; за чужим же вони не підуть, а втікатимуть від нього, бо не знають голосу чужих!» Таку притчу розповів їм Ісус. Та вони не зрозуміли, що означало те, про що Він говорив їм. Тоді ще сказав Ісус: «Воістину, воістину кажу вам, що Я є двері вівцям. Всі, котрі приходили переді Мною, були злодії та розбійники, але вівці їх не послухали. Я є двері! Якщо хто Мною ввійде, то буде спасенний; і він увійде та й вийде, і знайде пасовисько. Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити і погубити. Я ж прийшов, щоб мали життя і щоб над міру мали».
Того часу фарисеї і книжники сказали Ісусу: «Учні Йоана часто постять і моляться, учні фарисеїв також, а Твої їдять і п’ють».
Того часу, коли натовп тіснив Ісуса і слухав Боже слово, а Він стояв біля Генісаретського озера, то побачив два причалені до берега човни. Рибалки, зійшовши з них, полоскали сіті. Увійшовши до одного з човнів, який належав Симонові, попросив його трохи відплисти від землі. Він же сів і навчав натовпи з човна.
Того часу, вийшовши із синагоги, Ісус увійшов у дім Симона. А Симонова теща була охоплена великою гарячкою. І Його просили за неї.
Того часу Ісус спустився у Капернаум, місто галілейське, і навчав їх по суботах. І дивувалися з Його вчення, трму що слово Його було з владою.
Того часу Ісус прибув у Назарет, де був вихований, увійшов за своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати. І дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано: