Після урочистого привітання натовпом Ісус увійшов у Єрусалим – до храму. Оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, Він пішов з Дванадцятьма до Витанії. Наступного дня, як вони вийшли з Витанії, Він зголоднів. І, побачивши здалека смоківницю, вкриту листям, Він підійшов: може, щось знайде на ній.
Але, наблизившись до неї, Він нічого не знайшов, окрім листя, бо не була ще пора на смокви. Озвався і промовив Він до смоківниці: «Хай з тебе ніколи більше ніхто плоду не їсть!» І чули те Його учні. І вони прийшли в Єрусалим. А ввійшовши до храму, Він почав виганяти тих, які продавали й купували в храмі, поперекидав столи міняльників грошей і сидіння тих, які продавали голубів, та не дозволяв, щоб носили речі через храм. І Він навчав їх, кажучи їм: «Хіба не написано, що дім Мій назветься домом молитви для всіх народів? А ви його зробили печерою розбійників!» І почули про це книжники та первосвященики, і шукали нагоди, як би то Його погубити, але боялися, бо весь народ захоплювався Його вченням. А як ставало пізно, вони виходили за межі міста. Проходячи вранці, вони побачили смоківницю, яка вся аж від кореня всохла. І, згадавши, Петро каже Йому: «Вчителю, дивися: смоківниця, яку Ти прокляв, усохла!» У відповідь Ісус промовив до них: «Майте віру Божу! Воістину кажу вам, що коли хто цій горі скаже: “Зрушся і кинься в море” – і не буде сумніватися у своєму серці, але буде вірити, що станеться згідно зі сказаним, – то так і буде йому. Тому Я кажу вам: Все, про що молитесь і просите, – вірте, що одержите, і сповниться вам. І коли ви стоїте на молитві, прощайте, коли маєте щось проти когось, щоб і ваш Отець Небесний простив вам ваші провини. Коли ж ви не прощаєте, то й ваш Отець Небесний не прощатиме вам ваших провин.
Коли, згідно із Законом Мойсея, виповнилися дні їхнього очищення, то Ісусові батьки принесли Його до Єрусалима, щоби поставити перед Господом, як то записано в Господньому Законі: «Кожне немовля чоловічої статі, яке відкриває материнську утробу, святе для Господа назване буде».
За днів Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета. Вони обоє були праведні перед Богом, ходячи непорочно у всіх Господніх заповідях і наказах. Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна, й обоє постаріли в днях своїх.
Книга родоводу Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама. Авраам породив Ісаака, Ісаак же породив Якова, Яків же породив Юду і братів його. Юда ж породив Фареса та Зари від Тамари. Фарес же породив Есрома. Есром же породив Арама. Арам же породив Амінадава. Амінадав же породив Наасона. Наасон же породив Салмона. Салмон же породив Вооза від Рахави. Вооз же породив Овида від Рути. Овид же породив Єссея. Єссей же породив Давида, царя.
Того часу Ісус сказав первосвященикам і старшим народу: «Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: “Сину, іди попрацюй сьогодні у винограднику!” Той же у відповідь сказав: “Не хочу!” Та пізніше, розкаявшись, пішов.
Того часу, коли Ісус увійшов у храм, до Нього, як Він навчав, підійшли первосвященики та старші народу і запитали: «Якою владою Ти це робиш? І хто Тобі дав цю владу?» У відповідь Ісус сказав їм: «Задам і Я вам одне запитання. Якщо на нього відповісте Мені, то і Я вам скажу, якою владою Я це чиню: хрещення Йоанове звідки було? З неба чи від людей?» Вони ж роздумували між собою: «Якщо скажемо: “З неба”, Він відкаже нам: “То чому ви не повірили йому?” Якщо ж скажемо, “Від людей”, то боїмося народу, бо всі вважають Йоана за пророка». Тож у відповідь вони Ісусові сказали: «Не знаємо!» Тоді й Він промовив до них: «І Я не скажу вам, якою владою Я це чиню!»