Цькування в школі може мати тяжкі наслідки на все життя людини, - Мирон Шкробут

Булінг (цькування) — це систематичне, повторюване насильство, яке може бути фізичним, психологічним чи соціальним. Воно відбувається між дітьми, але ключова його ознака — це нерівність сторін. Одна сторона завжди має перевагу і домінує, тоді як інша не має змоги себе захистити. Тут криється кардинальна відмінність від звичайного конфлікту. 

У конфлікті співвідношення сил сторін є відносно рівним, він має епізодичний характер і, найголовніше, його можна розв'язати. Часто діти, які побилися чи посварилися, потім стають найкращими друзями, і допомога дорослих може привести до примирення. Натомість, у булінгу співвідношення сил завжди на користь агресора. Жертвою найчастіше є одна дитина, яка є слабшою щодо одного кривдника або, що трапляється частіше, щодо цілої групи, яка її цькує. Булінг повторюється систематично, іноді навіть щодня, а його мета - принизити, домінувати та підірвати самооцінку жертви. 

Для батьків важливо розрізняти ці ситуації. Якщо в конфлікті діти сварилися, а потім знову зійшлися, бавляться і роблять уроки разом, то у випадку цькування такого не відбувається. Дитина-жертва постійно відчуває себе загнаною та самотньою, позбавленою підтримки й допомоги. 

Мирон Шкробут — практичний психолог, магістр психології. Спеціалізується на травматерапії та виконує функції супервізора. Є заступником голови Української Асоціації Християнської Психології (УАХП).