"Можливо, Діва Марія сама розповіла Луці про БЛАГОВІЩЕННЯ" - отець Олексій САМСОНОВ

Того часу Ісус прибув у Назарет, де був вихований, увійшов за своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати. І дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано:

Чи можливо пізнати Бога за допомогою розуму? Чи суперечать віра та розум одне одному? Чи здатна людина відкрити існування Творця без допомоги надприродного об’явлення, користуючись лише природним світлом власного розуму? Про це говорить монахиня Згромадження Служебниць Господа і Діви Марії з Матара, доктор філософії с.Марія Несподівана Радість.

Християнська традиція говорить про трьох головних ворогів духовного життя - світ, плоть і диявол, однак ці поняття важливо правильно розуміти. Світ - це не Боже творіння, яке є добрим, а спосіб мислення, що ставить на перше місце успіх, гроші, комфорт, престиж і людське визнання, змушуючи людину жити так, ніби Бога немає. Плоть - це не людське тіло, а наша поранена гріхом природа, яка схиляє нас ставити власні бажання вище за правду, любов і Божу волю. Саме тому Отці пустелі вчили не боротися з тілом, а приборкувати пристрасті, вчитися посту, стриманості, смиренню та внутрішній свободі. Святий Антоній Великий, авва Мойсей, Макарій та інші пустельники добре знали, що справжня духовна боротьба починається не з осудження світу навколо, а з чесного погляду на власне серце.

Того часу Ісус розповів своїм учням цю притчу: «Тоді Царство Небесне буде подібне до десятьох дів, які, взявши свої світильники, вийшли назустріч молодому. П’ять з них були нерозумні, а п’ять – мудрі. Нерозумні, взявши свої світильники, не взяли із собою олії. А мудрі взяли олію, в посудинах, разом зі своїми світильниками. Оскільки молодий запізнювався, всі задрімали й поснули.

Чи можна встановити ціну за святу Месу, хрещення чи інший обряд, і скільки насправді варто пожертвувати храму? У програмі «У Ваших намірах» разом з отцем Андрієм Немченком говоримо про культуру пожертв, десятину та відповідальність парафіян за утримання своєї святині.