Священник тлумачить Догматичну конституції "Dei Verbum" в контексті Старого Завіту з циклу програм Другого Ватиканського собору.
(Історія спасіння у книгах Старого Завіту)
14. Всемилостивий Бог, турботливо прагнучи спасіння усього людського роду і приготовляючи його, особливим рішенням вибрав Собі народ, якому довірив свої обітниці. Уклавши союз із Авраамом (пор. Бут. 15:18) і з людом Ізраїлю через Мойсея (пор. Вих. 24:8), Він об’явив Себе обраному Ним народові словами й ділами як єдиний правдивий і живий Бог, щоб Ізраїль на власно-му досвіді відчув, якими є шляхи Божі для людей, а вслухаючись у слова про-років, устами яких промовляв Бог, з дня на день глибше і ясніше розумів ці шляхи та щораз ширше свідчив про них серед інших народів (пор. Пс. 22:28–29, 96:1–3; Іс. 2:1–4; Єр. 3:17). Провіщена, описана і пояснена священними авто рами ікономія спасіння міститься у книгах Старого Завіту як істинне Боже слово, тому ці богонатхненні книги зберігають непроминущу вартість: “Все бо, що було написане давніше, написане нам на науку, щоб ми мали надію через терпеливість і утіху, про які нас Писання навчають” (Рим. 15:4).
(Значення Старого Завіту для християн)
15. Устрій Старого Завіту був укладений передусім для того, щоб приготувати, заповісти через пророків (пор. Лк. 24:44; Йо. 5:39; 1 Пт. 1:10) і за допомогою різних прообразів представити пришестя Христа, Ізбавителя світу, і месіянського Царства. Тож книги Старого Завіту, відповідно до обставин людського роду перед часом здійсненого Христом спасіння, відкривають усім пізнання Бога і людини, а також способів, якими справедливий і милосерд-ний Бог діє щодо людей. Ці книги, хоч і містять речі недосконалі й тимчасові, показують справжню Божу педагогіку28. Тому християни повинні побожно приймати ці книги, які виражають живе сприйняття Бога і містять величні вчення про Бога, спасенну мудрість про людське життя, чудесні скарби молитов і в яких, врешті, криється таїнство нашого спасіння. (Єдність обох Завітів)16. Бог, натхненник і автор книг обох Завітів, так мудро вчинив, щоб Но-вий Завіт був прихований у Старому, а Старий – розкривався в Новому.
29. Бо хоч Христос своєю кров’ю установив Новий Союз (пор. Лк. 22:20; 1 Кор. 11:25), книги Старого Завіту, повною мірою залучені до євангельського проповіду-вання30, набувають і розкривають у Новому Завіті своє повне значення (пор. Мт. 5:17; Лк. 24:27; Рим. 16:25–26; 2 Кор. 3:14–16), а також, своєю чергою, проливають світло на Новий Завіт і пояснюють його.
Як релігійна місія «Карітас-Спес» пройшла шлях від дитячих таборів до потужної всеукраїнської мережі з 800 працівників і тисячі волонтерів? Які ключові напрямки підтримки здійснює організація в умовах війни? Яким чином іноземні партнери та парафіяльні громади долучаються до служіння людям у складних обставинах? Про це та багато іншого дізнавайтеся у новому випуску програми «У ваших намірах» з гостем студії — виконавчим директором місії о. В'ячеславом Гриневичем.
Чи кожна людська дія відповідає Його задуму? І як зрозуміти, до чого Він запрошує саме тебе? Єпископ Микола Лучок пояснює, чому фразою "на все Божа воля" насправді можна виправдовувати зло та знімати із себе відповідальність. Як жити в Божій волі й не переплутати волю Бога із власним страхом дає настанови у цій катехизі ординарій Мукачівської дієцезії.
Як віднайти та зберегти внутрішній мир, коли навколо панують тривога, випробування та війна? Чому страх змін і страждань позбавляє нас спокою та як навчитися повністю довіряти Божому провидінню? У чому полягає секрет щирої «дитячої молитви» та чому необхідно навчитися помічати й цінувати дрібні щоденні радощі? У програмі «Катехиза» монах-капуцин о. Віктор Дешук відповідає на ці питання.
Яка роль щоденних виборів у фомуванні особистості? Як пам'ять та маленькі щоденні акти людяності можуть стати "тихим" спротивом системі? Як зберегти свою совість від ідеологічних маніпуляцій та навіяних системних правил?
Чому ми можемо бути присутніми на Святій Месі, але не почути того, що Господь говорить до нас? Як слухати знайомі біблійні читання, щоб вони торкалися нашого життя? Брат-капуцин Леонід Міхалець продовжує цикл катехез про духовність Євхаристії та пояснює, як переживати Літургію Слова. Разом із катехитом роздумуємо про слухання, пам’ять і готовність відповісти Богові.