«До чого уподібнимо Царство Боже?" - коментар Євангелія дня (Мк 4, 26-34)

Того часу Ісус промовив до людей: «Таким є Царство Боже, як той чоловік, який посіє насіння в землю; і чи спить, чи встає, вночі чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, – він не знає. Сама по собі земля родить: спершу стебло, потім колос, а тоді – повно пшениці в колосі. Коли ж доспіє врожай, він негайно посилає женців із серпом, бо настали жнива!» І Він казав: «До чого уподібнимо Царство Боже? Або до якої притчі прирівняємо його? Воно – як зерно гірчиці; коли сіється в землю, воно є найменшим з усього насіння, що на землі, та коли посіяти, виростає і стає більшим від усякої городньої рослини, і пускає таке велике гілля, що в його затінку можуть гніздитися птахи небесні». І багатьма подібними притчами Він говорив їм слово, наскільки його вони могли сприйняти; без притчі ж не говорив їм, а своїм учням окремо все пояснював. (Мк 4, 26-34)