Легко засуджувати когось, наприклад жінку, яка залишає чоловіка-воїна. Але чи намагалися її зрозуміти, що є причиною цього? У продовження циклу катехиз про біблійних жінок з родоводу Ісуса разом з с.Мартою Пшиварою, провінційною настоятелькою Згромадження Сестер Служниць Святого Духа в Україні, знайомимось з історією тієї, про яку писання говорить як "гріх Давида", але вона не є гріхом, який вчинила, вона виявляється тою, на яку Бог дивиться з любов'ю, - її ім'я Ветсавія.
У II Книзі Самуїла 11,12,24 зустрічаємо жінку на ім'я Ветсавія "дочка присяги". Значення імені нагадує про завіт і обітницю, яку Авраам отримав від Бога. Воно пригадує, що Бог вірний. Вірність Бога, Його любов до Ветсавії говорить про її тотожність, а не її гріх. Чоловік цієї жінки Урія є довіреним воїном царя, виконує особливі обов'язки, можна сказати "одружений з армією". Ветсавія почувається самотньою та звертає увагу на царя Давида. Перша зустріч не була приємною, Давид взяв перевагу над слабкою жінкою, вона зачала дитину не від свого чоловіка. Можливо що Ветсавія мала жаль до Урії, що вибрав армію, а не її, і навіть тоді, коли цар пропонував йому піти додому, він залишився вірний армії. Чоловік для неї не зламав закону, а цар зламав. Легко засуджувати когось, наприклад жінку, яка залишає чоловіка-воїна. Але чи намагалися її зрозуміти, що є причиною цього?
За перелюб в Ізраїлі було покарання смертю. Давид, користуючись власним положенням царя, посилає Урію на поле бою, де той гине. Під приводом подбати про бідну вдову, він бере Ветсавію жити до свого палацу. Жінка не знає причини смерті, але певне здогадалась, що чоловік загинув через її власну невірність і гріх.
Бог посилає царю Давиду пророка Натана щоб вказати через притчу про багача і вівцю на гріх, що він вчинив. Давид несе покуту. Їх син помирає. Але Святе Письмо говорить, що Давид має співчуття до жінки, яка багато страждає. Бог пробачає їм, у них народжується син - Соломон, який стає об'явленням любові Бога до людини.
"Ввійшла Ветсавія до царя до покою - цар же був старезний, а Авішага, шунамійка, вслугувала цареві, - припала (Ветсавія) на коліна і вклонилась цареві; цар запитав: «Чого бажаєш?» Відказала йому: «Пане мій! Ти заприсяг був твоїй слугині Господом, твоїм Богом: Син твій Соломон буде царем після мене і сяде на моїм престолі." ( 1Цар.1:15-17)
"Ветсавія входить до Божої родини. Вона піддалася спокусі, але зробила це з любові. Бог це бачив і зробив її життя благословенним для цілого народу. Дороги Бога далекі від наших доріг", - зауважує с.Марта.
Про пригоду, якою стало відкриття католицької школи початкових класів у місті Києві, розповідає у програмі "Невипадково!" с. Анна Зайнчковська, директорка Салезіанської гімназії ім. Святого Йоана Павла II у м. Києві.
У цьому ефірі священник знайомить нас із об'явленням Матері Божої з Кропиви, що сталося до об'явлення у Фатимі. "Цей образ, знайдений у кущах кропиви, не був зроблений руками людськими, - говорить о. Віктор Матушевський, екзорцист Київсько-Житомирської дієцезії. - Діва Марія має надпотужну силу в екзорцизмах, але її покров є над нами тоді, коли ми взиваємо Пресвяту Діву Марію. У живому спілкуванні з Марією через молитву Святого Розарію дияволу стає тісно".
У програмі «Радіо Марія» відбувся катехетичний дебют Михайла Сорокіна, викладача Інституту святого Томи Аквінського в Києві, який розпочав цикл «Псалом до душі». Перша зустріч була присвячена загальному розумінню псалмів, їхньому місцю в літургії та роздумам над першим псалмом.
Чи замислювалися ви над тим, що ваше життя почалося задовго до народження — у самому серці Бога? У черговому випуску Радіо Марія отець Кшиштоф Бузіковський розповідає про те, що означає бути створеним на образ Божий. Ви дізнаєтесь про недоторканний «санктуарій» всередині кожного з нас, про молитву як шлях до глибини та про Бога, який не боїться «забруднити руки», пригортаючи людину в її нещасті.
Монах-кармеліт отець Віталій Козак у восьмій катехезі циклу «Людина на межі між Богом та безоднею» говорить про небезпеку егоїзму, який видає себе за силу і чесноту. Священник застерігає: коли успіх і продуктивність стають мірилом істини, людина ризикує втратити здатність любити, прощати і бути милосердною.