У цьому ефірі священник знайомить нас із об'явленням Матері Божої з Кропиви, що сталося до об'явлення у Фатимі. "Цей образ, знайдений у кущах кропиви, не був зроблений руками людськими, - говорить о. Віктор Матушевський, екзорцист Київсько-Житомирської дієцезії. - Діва Марія має надпотужну силу в екзорцизмах, але її покров є над нами тоді, коли ми взиваємо Пресвяту Діву Марію. У живому спілкуванні з Марією через молитву Святого Розарію дияволу стає тісно".
Історія, що відбулась у 1758 р. за 2 км від м. Фатіма, пов'язана з 16-річною дівчиною, яка одного разу пасла овечок і побачила Матір Божу. Вона попросила дати одну овечку. Дівчина, яка була глухо-німою, побігла спитати в батька. Дитина, яка ніколи не промовила жодного слова, почала говорити! А коли батько повернувся з дівчиною на місце об'явлення, то побачили фігурку Матері Божою в кущах, де росла кропива...
Папа Пій VII через 50 років призначив відпуст у каплиці, що була побудована на тому місці, де сталося об'явлення. Троє діток Франциск, Лусія та Жасінта з Фатіми ходили на паломництво до цієї каплиці, звідти взяли як покуту бити себе кропивою на спасіння світу. На сьогодні каплиця у місті Ортозі визнана Санктуарієм Матері Божої від кропиви.
"У молитві екзорцизмів про злого духа Пресвятая Діва Марія є значимою особою задля наведення порядку в світі. Ісус дав нам Мати Божу як знаряддя, Вона є посередницею між нами і Господом, бо постійно заступається за нас безпосередньо через Слово Боже", - говорить о. Віктор, згадуючи послання Богородиці у Фатимі як попередження про загрозу, що вже сьогодні над нами є, що показує війна.
У часи війни ми особливо гостро відчуваємо крихкість людського існування. Чи є смерть кінцем, чи лише початком? У новій катехезі отець Міхал Бранкевич розкриває зміст 12-го артикулу Символу віри — «Вірую у життя вічне». Дізнайтеся, як перспектива вічності допомагає долати страх, чому любов є головним критерієм нашого майбутнього суду та як підготувати серце до зустрічі з Творцем.
О. Юзеф Кухарчик, босий кармеліт, пояснює “темну ніч” як божественне запрошення до внутрішнього очищення та переходу від дитячої віри до духовної зрілості.
О. Андрій Пальчик говорить про джерела філософії, виокремлюючи чотири головні джерела, які спонукають людину до філософування: досвід, подив, сумнів, межові ситуації. Отець наголошує, що справжня мудрість доступна лише Богові, а людина має перебувати у стані «вічного учня», зберігаючи простоту та відкритість до світу.
О.Григорій Рассоленко розпочинає цикл катехиз про Таїнство Примирення. Отець говорить про сповідь як необхідний засіб для відновлення дружби з Богом, яка руйнується тяжким гріхом.