Того часу, як Ісус переплив човном знову на другий бік, зібрався великий натовп довкола Нього, і Він перебував біля моря. Прийшов один зі старших синагоги на ім’я Яір і, побачивши Його, впав Йому до ніг і дуже просив Його, кажучи: «Донечка моя помирає. Прийди і поклади на неї руки, щоб видужала й жила!»
І Він пішов з ним. За Ним ішов великий натовп і тіснив Його. А жінка, яка страждала від кровотечі дванадцять років та багато натерпілася від численних лікарів, – витратила все своє майно й жодного полегшення не мала, але стало їй ще гірше, – почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулася до Його одягу. Вона говорила: «Якщо лише доторкнуся до Його одягу, – одужаю!» І враз припинилася її кровотеча, і вона відчула в тілі, що видужала від хвороби. Тієї ж миті Ісус відчув у собі, що сила вийшла з Нього. Обернувшись до натовпу, Він запитав: «Хто доторкнувся до Мого одягу?» А Його учні говорили Йому: «Ти ж бачиш, що натовп Тебе тіснить, і запитуєш: “Хто доторкнувся до Мене?”» І оглядався, щоби побачити ту, яка це зробила. А жінка злякалася і тремтіла, знаючи, що сталося з нею; прийшла і впала перед Ним, і сказала Йому всю правду. Він же промовив до неї: «Дочко, віра твоя спасла тебе! Іди з миром і будь здоровою від своєї недуги». Коли Він ще говорив, прийшли від старшого синагоги та й сказали: «Донька твоя померла, навіщо ще турбувати Вчителя?» Ісус, почувши сказані слова, говорить старшому синагоги: «Не бійся, тільки вір!» І Він не дозволив, щоби з Ним хтось пішов, за винятком Петра, Якова та Йоана – брата Якового. Вони прийшли в дім старшого синагоги, і Він побачив метушню та тих, які дуже плакали й голосили. Увійшовши, сказав їм: «Чому ви метушитеся й плачете? Дитина не померла, а спить!» І почали насміхатися з Нього. Він же, випровадивши всіх, взяв батька й матір дитини та тих, хто був з Ним, і ввійшов туди, де лежала дитина. І, взявши дитину за руку, промовив до неї: «Таліта кум» – що в перекладі означає: «Дівчино, кажу тобі, встань!» І вмить підвелася дівчина й почала ходити, бо мала дванадцять років. І жахнулися всі відразу від великого потрясіння. Та Він суворо наказав їм, щоб ніхто не довідався про це. І звелів дати їй поїсти. (Мк 5, 21-43)
Того часу приходить до Ісуса прокажений, благає Його і, впавши на коліна, каже Йому: «Якщо хочеш, Ти можеш мене очистити!» Змилосердившись, Він простягнув руку, доторкнувся до нього та й каже йому: «Хочу, — стань чистим!»
Того часу, вийшовши із синагоги, Ісус з Яковом та Йоаном прийшов до дому Симона й Андрія. А Симонова теща лежала в гарячці; тож Йому негайно сказали про неї. Він підійшов і, взявши за руку, підвів її — і гарячка залишила її, і вона почала прислуговувати їм.
Після того, як був виданий Йоан, Ісус прийшов до Галілеї і проповідував Боже Євангеліє. Він казав: «Сповнився час, і наблизилося Царство Боже. Покайтеся і віруйте в Євангеліє!» А коли проходив біля Галілейського моря, то побачив Симона й Андрія, Симонового брата, які закидали невід у море, оскільки були рибалками. Тож сказав їм Ісус: «Ідіть за Мною, і Я зроблю так, що ви станете рибалками людей». Iнегайно, покинувши сіті, вони пішли за Ним. А пройшовши дещо далі, Він побачив Якова Зеведеєвого та його брата Йоана, які були в човні та лагодили сіті, і відразу покликав їх. Iпокинувши свого батька Зеведея в човні з наймитами, вони пішли слідом за Ним.
Коли, згідно із Законом Мойсея, виповнилися дні їхнього очищення, то Ісусові батьки принесли Його до Єрусалима, щоби поставити перед Господом, як то записано в Господньому Законі: «Кожне немовля чоловічої статі, яке відкриває материнську утробу, святе для Господа назване буде».
За днів Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета. Вони обоє були праведні перед Богом, ходячи непорочно у всіх Господніх заповідях і наказах. Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна, й обоє постаріли в днях своїх.