Для чого нам Таїнства, та як досвідчити дію Святого Духа у житті? Брат-капуцин о.Леонід Міхалець, священник РКЦ парафії Пресвятого Серця Ісуса у м.Красилові Хмельницької обл., виголосив катехизу про духовність Таїнств, які роблять Спільноту Церкви живою та діяльною.
Без досвідчення дії Святого Духа участь у Таїнствах зводиться лише до обрядовості: "відбув Службу Божу.. правив той священник.. сповідає той, а як не інший, то вже не піду...". Це вказує на те, що досвідчення Святого Духа у власному житті не відбулося.
Починаючи від Папи Йоана XXIII, святіші Отці говорять про пробудження Церкви. Святий Дух скликає нас у Церкві до участі у Таїнствах з любові до Бога - передусім на Євхаристію. Завдяки дії Святого Духа Ісус Христос оживає у нашому серці, і ми починаємо жити вірою в Нього. Коли досвідчуємо це, то щодня потребуємо переконання та відчуття його Слова про те, що я є улюблена дитина Божа і через віру став улюбленим сином чи донькою Небесного Отця. Досвідчуючи живу віру, дію Святого Духа, ми єднаємося з братами та сестрами і творимо Спільноту Церкви.
Таїнства - від слова "тайна" - це дія Божа, через яку Бог дарує життя вічне. Божа любов, яку Він відкриває людині, веде нас до спасіння. Коли Адам і Єва відкинули Божу любов, вони опинилися поза вічним спасінням. Таїнства називають "сосудами", через які Господь виливає свою любов на нас. Саме дія Святого Духа в Таїнствах веде нас до спасіння через духовне життя.
"Я вдіваюся в Ісуса Христа", - говорить про Хрещення як дар о.Леонід, пояснюючи, як ми стаємо стаємо Божими дітьми у присутності Ісуса, яку творить Святий Дух. «Я - путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене." (Йн.14:6)
У часи війни ми особливо гостро відчуваємо крихкість людського існування. Чи є смерть кінцем, чи лише початком? У новій катехезі отець Міхал Бранкевич розкриває зміст 12-го артикулу Символу віри — «Вірую у життя вічне». Дізнайтеся, як перспектива вічності допомагає долати страх, чому любов є головним критерієм нашого майбутнього суду та як підготувати серце до зустрічі з Творцем.
О. Юзеф Кухарчик, босий кармеліт, пояснює “темну ніч” як божественне запрошення до внутрішнього очищення та переходу від дитячої віри до духовної зрілості.
Отець-францисканець Микола Орач говорить про чесноту терпеливості, опираючись на середньовічний твір "Квіти святого Франциска".
О. Андрій Пальчик говорить про джерела філософії, виокремлюючи чотири головні джерела, які спонукають людину до філософування: досвід, подив, сумнів, межові ситуації. Отець наголошує, що справжня мудрість доступна лише Богові, а людина має перебувати у стані «вічного учня», зберігаючи простоту та відкритість до світу.
О.Григорій Рассоленко розпочинає цикл катехиз про Таїнство Примирення. Отець говорить про сповідь як необхідний засіб для відновлення дружби з Богом, яка руйнується тяжким гріхом.