"У здорових стосунках відсутнє психологічне насильство - тут рани минулого зцілюються", - Мирон Шкробут

Газлайтинг належить до однієї з форм психологічного насильства і являє собою систематичне створення агресором викривленої реальності з єдиною метою - змусити жертву сумніватися у власних відчуттях, почуттях, пам'яті та адекватності.

Звідки ж походить ця назва? «Газлайтинг» - це прямий переклад англійського слова Gaslighting («газове світло»). Термін закріпився завдяки однойменному детективному фільму 1944 року, який яскраво ілюструє механізм цієї маніпуляції.

Газлайтинг - це тип психологічного впливу, коли один із партнерів намагається переконати іншого, що той щось неправильно зрозумів, або що певної події взагалі не було. Наприклад:

«Ні, ти щось собі вигадала, цього насправді не було. Я цього не говорив», - каже агресор.

Такі фрази повторюються знову і знову, змушуючи жертву засумніватися у собі. Власне, це і є кінцева мета: щоб людина настільки поставила під сумнів власну реальність, що опиниться на межі нервового зриву.

Характерні прояви газлайтингу:

Знецінення почуттів: «Ти занадто чутлива», «Ти вічно щось драматизуєш», «Ти накручуєш себе».

Перекладання провини: «Це ти мене спровокував», «Якби ти цього не сказала, я б так не відреагував». Відповідальність за вчинки маніпулятора (навіть за фізичне насилля) завжди покладається на жертву.

Постійне нав'язування провини: «Ти мене до того спонукав», «Якби ти мені це не сказала, я б не забув документи вдома».

Газлайтер - це людина, яка прагне отримати контроль та владу над кимось. Часто газлайтером є людина з нарцисичними рисами, але це не є обов'язковим.

Практичний психолог, магістр психології травматерапевт Мирон Шкробут.